Під час пленарного засідання Черкаської міської ради, міським головою було оголошено про моє входження до депутатської групи партії вільних демократів (ПВД).
Але все по черзі.
В 2010 році я був обраний депутатом у мажоритарному окрузі №9 до Черкаської міської ради від Комуністичної партії України. Водночас я ніколи не був членом КПУ й балотувався до міської ради, як позапартійний кандидат, висунутий міською організацією КПУ.
Взагалі, мажоритарні вибори по округах від КПУ виграли лише два кандидати й обидва позапартійні. Артур Савін та особисто я. Жодний інший кандидат, навіть, не став третім на своєму мажоритарному окрузі під час виборів. Можу відверто сказати, що якість підбору кандидатів була на дуже низькому рівні. На то є, як об’єктивні причини – відсутність молодої команди партійних кадрів, слабка електоральна підтримка та консервативні погляди на кандидатів старими за віком партійними «босами» компартії в м. Черкаси, а також суб’єктивні, як на мій погляд – це м’якість характеру та неможливість впливати на прийняття рішення всередині партійної організації секретаря міському партії Валентина Антоновича Орла, якась незрозуміла відраза з боку партійної номенклатури до молодих підприємців, що намагаються йти у владу з метою покращення життя міста й працювати задля рідного міста Черкаси. Але як би там не було, я дуже вдячний Валентину Орлу та Віктору Білоусову за підтримку нас (Савіна та мене) як кандидатів по мажоритарним округам. Зрозуміло, що виборчу кампанію я робив сам особисто й використовував виключно власні заощаджені кошти. Й мені дуже було прикро, як за Валентина Орла, так і за себе, коли почув, що 1-ого секретаря міському компартії Валентина Орла звинуватили у тому, що він начебто продав місця на мажоритарних округах мені та Савіну. Адже в порядності Валентина Орла сумніватися не приходиться. Дійсно, яскравий приклад чесності та відвертості.
Але передвиборча кампанія це справа (в нашому випадку) суто індивідуальна. Ніхто з боку компартії не допомагав, але й не заважав.
Говорити про якусь перевагу бренду компартії на виборах, ніхто не буде. Компартія не додавала у стартових передвиборчих позиціях кандидатам. Підтвердженням цього є те, що в місті Черкаси мажоритарні округи вигравали представники ПВД (Команда Одарича), «Батьківщини» або «Регіонів». Виключенням стали Анатолій Коверський (Фронт Змін), Сергій Ткаченко (партія промисловців та підприємців), Артур Савін та я від КПУ. Пригадую вислів керівника міської організації «Батьківщина» Наталії Коваленко відразу після дня голосування: «Від партії «Батьківщина» мажоритарний округ на виборах можна було обирати із закритими очима!»
Але варто повернутися до самої роботи всередині міської ради. Скажу відверто, що моя уява про Сергія Одарича, як про міського голову, до мого обрання депутатом міської ради – була вкрай негативна. Але все пізнається у порівнянні. Й перше враження, яке почало поступово змінювати моє ставлення до міського голови стала перша установча сесія міської ради. Я побачив справжнього керівника міської ради. Його манера ведення, володіння аудиторією, вміння фіксувати усі пропозиції та вміло їх об’єднувати під час пленарного засідання дуже мене вразила. Адже я вже був депутатом міської ради з 2002-го по 2006 рік. Не хочу ображати Анатолія Волошина, людину, яку я поважаю й по синівські люблю, але я завжди порівнюю.
Особливо цікавим й вражаючим для мене стали, так звані, неформальні слухання по проекту рішення міської ради щодо соціально-економічного розвитку міста Черкаси на 2011 рік. Іншими словами зацікавлені депутати (саме ті, що приходили на ці слухання) стали свідками того, як народжується стратегія розвитку міста. А це було цікаво й корисно. Вже тоді я побачив наскільки глобально й ефективно, як державний менеджер, мислить Сергій Одарич.
Щодо роботи нашої фракції комуністів у міській раді, можу сказати, що це недієвий орган. Лише один приклад: вгадайте скільки разів було засідання фракції комуністів в міській раді за період з 25 листопада 2010 року до сьогоднішнього дня? Аж ОДИН раз – 25 листопада 2010 року. Про яку ефективність роботи депутатів від комуністів в міській раді можна говорити?
Мені, як депутату міської ради, такий підхід до роботи фракції комуністів – не підходить. Я прийшов працювати задля людей округу, які мене обрали, а не просто «відбувати номер»!
Варто зазначити, що все ж таки ідейні розходження із Комуністичною ідеологією я маю. Наприклад: продаж землі у м. Черкаси, як складової наповнення бюджету, категорично не сприймається комуністами. Я маю іншу думку. В той же час інших, альтернативних інструментів наповнення бюджету міста – фракція комуністів не пропонує й навіть не має ідеї щодо того.
Об’єднання пологових будинків в один – було моєю передвиборною обіцянкою. Комуністи мають свою думку. Пусті розмови представників комуністичної партії навколо комунальних тарифів носять лише виключно декларативний характер типу «А баба яга проти!» Можна багато навести прикладів різниці поглядів та дій.
За час мого депутатства, мене особисто, жодного разу не запросили не на одне засідання міської організації Компартії. Я ставлю собі запитання: а яке ж я маю відношення до фракції компартії в міській раді? Жодного! Адже кожний працює сам по собі. Я знаходив розуміння з боку представників фракції ПВД більше, ніж від своїх колег по фракції. Так званий конфлікт стратегічного розвитку міста лише посилювався всередині фракції.
Я вдячний Сергію Одаричу за те, що він спонукав мене одягнути вишиванку. Смішно звучить, але завдячуючи саме йому, коли Сергій Одарич запропонував на офіційний прийом на честь дня міста одягнутися у вишиванки – я вперше її одягнув.
Трохи згодом у мене відбулась серйозна розмова з міським головою, під час якої, ми прийшли висновку про спільну роботу в межах депутатської групи Вільних демократів у міській раді. Це була обопільна ініціатива.
Ця розмова відбулась більше 3-х місяців тому. І ось лише сьогодні я увійшов до групи вільних демократів.
І зараз я відчуваю себе в команді однодумців. В команді людей, які мислять однаково та готові завзято працювати на розвиток успішного та улюбленого міста.
Денис Жмаєв, депутат Черкаської міської ради
*пост на персональному блозі
реклама
Коментарі
Так ведь ПВД и ПР - это сегодня одна шайка-лейка. Хрен редьки не слаще!
Для Одарича главное, чтоб ноги от ушей, а то что в голове - пустота, опыт нулевой, его это не трогает. Помэрит, помэрит и смотается. В исполкоме давно уже бардак. Только где миллионы идут - там рука на пульсе, а в остальном на нас - жителей ему пофиг.
Это Вам сам Одарич сказал??? Ржу ни магу!!!
А хто Ж. таке, щоб йому дякувать за щось?! З цього Ж. точно такий самий "вільний демократ" буде, як був борець за комуністичні і есдеківсько-льошинські ідеали. Зрадник - він всюди зрадник. І не плутайте неприємні звуки тих, кого від вашого "героя" стошнило, зі своїми еротичними фантазіями про "стогін".
Стрічка RSS коментарів цього запису