Братаніч: Відродження в Україні буде

Українській народ створює нашу державу. До цього процесу причетна кожна людина.  На перший погляд може видатися, що все це відбувається навпаки. Тобто  владці створюють державу, а вже коло неї гуртуються люди. Але я вважаю, що це хибна думка. Народ не «підганяється» під державність. Без волі громади не була б створена сучасна незалежна Україна. Саме народ своєю більшістю та через своїх представників виборов суверенітет. А хто з людей цього не виборював, той дозволив виборювати іншим. Всі закони та розпорядження уряду в Україні мають видаватися виходячи з волі народу, з його інтересів. Не інтересів політиків, а саме громади. Адже, згідно з Конституцією України, в країні править саме народ, обираючи до владних ешелонів різного рівня своїх представників.

Часто задумуюсь, що ми, коріння з діда-прадіда селяни, маємо нині в країні, що переживає скруту!? Порівняю реальний стан у сільськогосподарському виробництві у 1991 році і нині. На початку перших років незалежності нашої держави колективні господарства розвалювалися (цікаво, чи дадуть історики відповідь з чиєї вини), новостворені СТОВи, ТОВи і фермерські господарства майже навколішки розпочали господарювати на землях. Державна підтримка – на нулі, цивілізованого ринку збуту сільськогосподарської продукції немає. Часом здавалося, що ми котимося у невідому прірву. Нестабільність роботи господарств відразу ж негативно вплинула на життя самого села – зменшується кількість жителів, занепадає інфраструктура села, молодь не те що виїжджає, а в прямому сенсі тікає із рідних сіл. Доходило до такого, що часто керівник або бригадир через відсутності шофера чи тракториста сам мав сідав за кермо.

90-ті і початок 2000 років навіть страшно згадувати! Із орної землі сільськогосподарського призначення на той період оброблялось всього 40-50% !!!

Проте, мабуть, не були б ми українцями, якби через скруту не почали розбудовувати нашу державу для дітей і онуків. Сьогодні спілкуюсь кожного дня з жителями сіл і можу з упевненістю сказати – Україна буде заможною і міцною європейською державою, а наш народ упевнено дивитиметься в майбутнє.

Як доказ такої позитивної динаміки візьмімо останні 10 років. Дороги розбиті, сільські клуби завалюються, школи – із застарілим обладнанням. Нині ж дороги  району потроху ремонтують, клуби і ФАПи і стають затишнішими, а що найголовніше – село почало ледь помітно оживати. Є робота і молодь все частіше залишається жити й працювати у рідному краї. Скажу більше як керівник сільськогосподарського підприємстві: ми вже проводимо конкурси по відбору механізаторів та інших працівників, бо якихось пару-трійку років тому спеціалістів у сільське господарство знайти було неможливо. А ще, мабуть,  найголовніше те, що сьогодні практично 100% сільськогосподарські землі обробляються, навіть з’явилася конкуренція в отриманні права оренди обробляти земельні паї чи державні землі. І це хороша тенденція. Є конкуренція – буде розвиток.

Часом між селянами заходять розмови, буцім, що краще для села – великі господарства чи малі фермерські господарства? Моя думка:  все залежить від господаря і мають право на життя як одна форма господарювання, так і інша. Працюю в сільськогосподарському підприємстві «Урожай», найбільшому орендареві в Канівському районі. Якихось 14 років тому це підприємство починалося з 1000 га землі на Корсунщині. Сьогодні тільки на Канівщині «Урожай» обробляє понад 20 000 га. Підприємство не просто працює, а розвивається. Сьогодні це сотні  робочих місць, одні з найвищих в області заробітні плати і до того ж десятки мільйонів гривень, сплачених у бюджет області. Таких підприємств, як «Урожай», в Україні є багато. І якщо в одного виходить працювати, то може вийти і в  іншого. Великі справи складаються з маленьких, успішних і перспективних. Тому навіть на прикладі свого господарства можу сказати, що відродження в країні буде.

І хоча наша держава зараз переживає скруту, проте я вірю, що і цей етап становлення державності, нації ми з честю пройдемо.  Не раз в історії України наставали скрутні часи, багато разів та протягом багатьох століть. Щораз українці боролися за свої права, відстоювали себе, трудилися, допомагали один одному. І країна знову відроджувалася, знову розквітала. Так обов’язково буде і цього разу!

Вірю, що Україна переживе труднощі, вийде  сильнішою та мудрішою, адже має найбільше надбання – народ.

Володимир БРАТАНІЧ, директор філії «Урожаю» АФ «Заповіт Шевченка»,

депутат Черкаської облради від ВО «Черкащани»,

заслужений працівник сільського господарства України