Маленька розповідь, яка має великий зміст.
У серпні в родині радісна подія – дочці виповнилось 16 років. Відсвяткували. Як законослухняні громадяни вирішили невідкладно оформляти паспорт громадянина. Як грамотні, на сайті міграційної служби ознайомились з переліком необхідних для цього документів та й попрямували на вул. Пастерівську в паспортний стіл. Двері підперті дрючком і написано, що він переїхав на вул. Смілянську. Ну, добре. Знайшли на Смілянській. На другому поверсі купа зачинених дверей, за якими невідомо хто за що відповідає, бо не зазначено. На стендах жодної інформації про отримання паспорту у 16-річному віці.
Народу повно. Порозпитували. Кажуть стійте в самій великій черзі. Стоїмо півтори години. Жарко. Зайшов. Пояснив суть справи. Гарна молодиця дає цитлик на папері і каже – збирайте документи і потім приходьте. Да, дивлюсь, а перелік у порівнянні з тим, що на сайті розпух. Ну добре. Робимо копії. Треба ще довідку про місце проживання. Йду в Соснівський СУБ. Відчинено в абонвідділі. Запитую про цю довідку. Відповідають – їдьте на „табачку”, паспортисти там. Я ж грамотний. Знайшов телефон консультанта ЦНАПа. Телефоную, каже – це не в нас, але близько. Їду. Знайшов вхід з вулиці, без напису, але люди ходять. Дякувати охоронцю пояснив карту лабіринтів. Знайшов загратоване вікно і чергу. Стою. Достоявся. Фахівцята жіночка каже пишіть заяву, що вам потрібна довідка. Написав. Стою в черзі знов. Взяла, десь пішла. Через грати дає журнал – розпишіться і подає ксерокопію аркушу домової книги. Запитую:
- що з нею робити?
- несіть в ЖЕК!
- та вони до Вас послали!
- несіть, хай дають довідку.
Ну, добре. Їду в „жек”. Знов відчинено тільки абонвідділ. Там три молодиці. Людей, дякувати Богу немає. О, думаю, зараз. Показую ту копію і прошу довідку. Кажуть:
- сьогодні не отримаєте!
- чому?
- приходьте в прийомний день!
- а коли він буде?
- там написано.
Виходжу, читаю. Звичайно, це самі зручні дні – понеділок, вівторок, четвер. А сьогодні СЕРЕДА! Пішов на роботу, бо у шефа відпросився на годину, а прогуляв більше двох. Буду чекати четверга. Це, мабуть, тільки я такий невдаха… А ще, кажуть, у Черкасах є „фірми” де платиш гроші і за довідками не ходиш. Аби раніше знав, заплатив би. Цікаво, кому це вигідно?
Слава Україні!
Андрій, читач "Прочерку"
* з редакційної пошти
реклама
Коментарі
Покращення! =)))
Стрічка RSS коментарів цього запису