Тетьора: Торгівля землею знищить села

Непросто сьогодні бути сільгоспвиробником. Несприятлива й несправедлива щодо сільськогосподарського виробництва податкова політика ставить нас, українських підприємців, у конкурентно невигідні умови порівняно з агрохолдингами, які співпрацюють з іноземцями й мають право на повернення ПДВ.

Тепер до всіх цих негараздів може додатися ще більший – скасування мораторію на торгівлю землею сільськогосподарського призначення.

Торгувати землею сьогодні було б великою помилкою, більше того, бідою для всієї України. Середні й малі фермери, сільськогосподарські підприємства, які сьогодні діють в наших селах, буде знищено. Про це не раз заявляла Аграрна партія України.

Я наведу приклад свого СТОВ «Світанок» (село Лебедівка Кам’янського району). Ми – досить потужне підприємство, обробляємо 1300 га, але придбати землю ми собі дозволити не можемо. Отже, будемо знищені – разом із нашим рослинництвом і тваринництвом, яким, усупереч усім проблемам, продовжуємо займатися.

Хто куплятиме землю в Україні? Ті, хто десь понабирав мішки грошей. Олігархи, іноземці. У результаті українська земля належатиме не українцям.

Зараз кажуть, що, мовляв, «не потрібно ображати людей», а тому слід «дати селянам право торгувати землею». Ті, хто так міркує, думаю, не дуже добре знайомі із реальною ситуацією в селі.

Знов-таки, приклад із життя. В нашому селі люди не хочуть продавати землю. Хочуть жити, працювати, щоб до них діти і внуки приїжджали. Але якщо приїдуть люди із великими мішками грошей, проведуть певну інформаційну кампанію, переконають селян, що в них, мовляв, «немає перспективи» тощо, люди можуть і продати свої паї. Всім нам добре відомі можливості сучасної пропаганди. На жаль, ми знаємо й деякі випадки продажу земель несільськогосподарського призначення: людина продала, потратила отримані гроші, а тепер сидить без нічого.

Говорять про те, що торгівля землею потрібна для того, щоб можна було взяти кредит під заставу землі й розвивати свій бізнес. Але, повірте: тим, хто насправді скуповуватиме землю, кредити не потрібні...

Більше того, їм не потрібні й люди, не потрібні села. Ми, підприємці аграрної галузі, – люди із народу, ми господарюємо у своїх рідних селах і для своїх сіл. Допомагаємо людям, сприяємо розвитку населених пунктів, підтримуємо сільську культуру, освіту, медицину. У нас у Лебедівці повністю збережено всю соціальну сферу. Надаємо матеріальну допомогу малозабезпеченим і хворим. Підтримуємо і в радості, й у горі. Виплачуємо достойну відсоткову ставку за використання паїв – раніше вона була 5%, зараз – 8%. І люди задоволені, і ми задоволені. До нашого господарства повертаються навіть ті, хто раніше забрали свої паї, щоб обробляти їх самостійно. Як кажуть, «гуртом і батька легше бити»...

А як тільки землю скуплять «грошові мішки», селам прийде кінець. Сіл не буде. Навкруги буде тільки чиясь земля...

Люди добре це розуміють. Проти торгівлі землею фермери, проти – Спілка сільгоспвиробників. Проти Аграрна партія України.

Ми, жителі села, звикли працювати, а не бастувати. Але, якщо, не дай Бог, держава прийме помилкове рішення щодо торгівлі землею, на акції протесту вийдуть усі селяни. Краще цього не допускати.

Людмила Тетьора, директор СТОВ «Світанок» села Лебедівка Кам’янського району, заступник голови Кам’янської районної організації Аграрної партії України

* Коментар «Прочерку»