В світлі останніх подій, пов’язаних із планами забудови Замкового узвозу та підніжжя оглядового майданчика в сквері ім. Богдана Хмельницького, хотілося б звернути увагу на особливу історико-археологічну цінність даної ділянки.
Адже за доби пізнього середньовіччя та у ранньомодерний час саме ця територія була центром Нижнього міста. Вона була розташована в межах нижнього посаду між двох замків: «литовського» на Дзеленьгорі та «польського» на місці сучасного Пагорба Слави. У XVIII – на початку XIX століть поруч (на розі нинішніх узв. Замкового та вул. Гагаріна) був тодішній торгівельно-економічний осередок Черкас – Базарна площа (звідси стара назва Замкового увозу – вул. Старобазарна). Неподалік неї, якраз у межах ділянки, яка зараз планується під забудову, стояла єдина на тогочасному Черкаському Подолі культова споруда – Свято-Троїцька церква (приходська Живоначальної Трійці).
Свято-Троїцька церква була збудована у 1671 році. Її фундацію благословив митрополит Йосип Нелюбович-Тукальський, соратник гетьмана Петра Дорошенка. На той час це був другий православний храм на території міста (після замкової Миколаївської церкви, що стояла на території Верхнього міста коло Дзеленьгори). Обидві церкви були дерев’яні. Троїцький храм позначений на старовинних планах міста, датованих кінцем XVIII – серединою XIX століть. Єдине його зображення збереглося на гравюрі польського художника Казимира Костянтина Пжишиховського, створеній у 1861 році. Через два роки (у 1863 р.) церкву було розібрано і перенесено на нове місце. Новозведену (вже цегляну) культову споруду побудували поруч, на території бувшого «польського» замку (сучасний Пагорбі Слави). Тут Троїцька церква простояла до 1950-х років...
Свято-Троїцька церква на плані міста початку ХІХ ст.
Свято-Троїцька церква на плані міста середини ХІХ ст.
Гравюра художника К.-К. Пжишиховського (1861 р.)
Дмитро Куштан, археолог.
Допис на фейсбук-сторінці Черкаського археологічного музею Середньої Наддніпрянщини.
реклама
Коментарі
Стрічка RSS коментарів цього запису