Юхно: Запара: 7 справ до кінця року

1. Драмтеатр

Оооо... Ну добре, без емоцій. Це буде третя спроба відкрити місцевий храм Мельпомени якраз до новорічних свят. Упродовж 2019-го хід ремонту коментували Владислав Журавльов, Олена Бережна, Владислав Мамчур, Анатолій Бондаренко, Ігор Шевченко, але після виїзної наради у вересні констатували: аби у новому театрі діточок привітав Миколай, до середини грудня першу чергу об’єкту здадуть. То фойє, глядацька зала з новими кріслами, підлога на поверхах, підвальне приміщення де всі комунікації. Сцена, як пам’ятаємо, під час пожежі не постраждала. Тож завершення першочергових робіт, а власне – робіт першої черги, дозволить давати вистави і тішити діточок вже новорічно-різдвяними дійствами. А плитку на Театральній поки що можна пробачити. Щось підказує, що з нею проблем не виникне.

2. Сквер “Юність”

Як би це наприкінці жовтня фантастично не звучало – неподалік драмтеатру мають завершити ще не розпочату реконструкцію скверу “Юність”. Встановити-облаштувати-змонтувати-прокласти нове освітлення, бруковані доріжки, фонтан, мистецьку локацію, перголи, лавочки, газони. З 2005 року така спроба буквально “попытка №5” та вже друга, анонсована Анатолієм Бондаренком. Ціна питання – 14 мільйонів гривень.

3. Колесо огляду

Зашкварна епопея зі встановленням і запуском на повні оберти у парку Сосновий бір цього атракціону, мала скінчитися ще на початку осені. Ну то коли не брати до уваги, що восени 2017-го, з початком паркового сезону 2018-го, до Дня Незалежності 2019-го. Реально “Чортове колесо”... Але в першій складовій план таки втілено: воно вже стоїть, готове до експлуатації. Чи знайдуться охочі морозити дупи, роблячи панорамні оберти у листопаді або й грудні й чи взагалі буде у них така можливість – побачимо.

4. Долина троянд

Попри далеко не однозначну реакцію містян на її реконструкцію – а в Черкасах то завжди зводиться до укладання плитки – таке рішення таки ухвалили. Роботи на 10 мільйонів гривень мають бути завершені до 25 грудня. Підрядник виконає демонтажні роботи, наново облаштує межі скверу, укладе 9 тисяч квадратів фігурних бетонних плит, встановить 17 лавочок і на 700 квадратних метрах замінить газон.

5. Стела

“Сердечна” стела “Я люблю Черкаси”, концептуальні аналоги якої були такими модними у світі ще у 1970-ті після того, як у любові до свого міста зізналися жителі Нью-Йорку, ось вже три роки лежить на складі “Дирекції парків”. Нею хотіли “прикрасити” і Площу 700-річя, і Пагорб Слави, і парк Сосновий бір у кількох місцях, та у липні члени виконкому визначилися: стоятиме у Долині троянд. Треба вона там чи ні – питання інше, але до запланованої появи цієї пліснявої “родзинки” так само залишається два місяці.

6. “Saturn”

Насамкінець – про два нових підприємства. Так-так, відкриття таких ще трапляються. Кілька років анонсів – і “червона стрічка”. Від серпня 2015 року Черкаси знаходяться в орбіті холдингу “Сатурн”. Тоді перші холодильники цієї марки з конвеєрів нашого заводу “Строммашина” мали зійти вже за рік. Потім – ще раз за рік і нарешті – у серпні 2018-го. У вересні 2018 року президент холдингу і наш міський голова знову зустрічалися, і знову запевнили: черкаські холодильники будуть. Навіть з перспективою їх експорту до США. Але один із заголовків у місцевій газеті від 1 лютого 2017 року “За кілька місяців у Черкасах запрацює унікальний завод” (цікаво, в чому його унікальність?), все ще актуальний.

7. АРТІV

Ця компанія спеціалізується на виробництві електричних систем і електроніки, систем безпеки та комплектуючих для Volswagen, BMV, Fiat, Audi та інших відомих автобрендів. Її потужності є у 45 країнах світу, в Україні це заводи у Івано-Франківську, Чернівцях та Вінниці. Першу зустріч із директором виробництва з розвитку компанії Луїсом Фегейредо ще навесні мав Олександр Вельбівець, тепер ось – Ігор Шевченко. Сторони переконані, що до нового року виробництво у Черкасах стартує. А поки-що в’язати джгути земляків запрошують до Франківська, там на 1000 збільшується кількість вакансій. На руки – 15 тисяч гривень. Набір груп триває постійно, довідки у Центрі зайнятості на Гоголя.

Борис Юхно, журналіст, краєзнавець

*Допис із фейсбуку