Бачили, яким буде літак біля парку «Перемога»? Оновлений, він зразу нагадав мені яскравого папужку: дзьобик, розпростерті крила, хвіст. І що важливо – без зірок, бо зірок на папужках не буває.Тільки тепер біля підніжжя пернатого монументу треба встановити вказівник: «Зоопарк: 1 кілометр. Багата колекція екзотичних птахів». Якось так.
Між іншим, «Перемогою» той парк став не зразу. Спочатку був дендропарком при станції юннатів, та й закладали його з 1974 року дорослі і діти разом. З 1977 по 1980 рік називався відповідно, «Дружба». Згодом, перед черговим ювілеєм звитяги соціалізму над націонал-соціалізмом, дяді з портфелями парк у дітей віджали. Відкрили «Літак», який до подій 1941 – 1945-го років – ну ніяким боком, слідом до 1985 року парк остаточно мілітаризувався. Тепер є чудова нагода відновити історичну справедливість. «Папуга» при вході стане напрочуд органічним.
Так. Далі – на пішохідний Хрещатик-2020. Рєбятааа... Ну не можна так безбожно красти чужі ідеї, видаючи їх за власні. Не будемо зараз про те, що вперше задум облаштування вулиці як пішохідної ще далекого 1993 року спричинив сам факт її перейменування з Урицького на Хрещатик. То було давно, і як мовиться, – неправда. Але далі про те, що згадати таки бажано.
«Під час презентації «Мистецької програми» на 2020 – 2024 роки директор департаменту освіти та гуманітарної політики Сергій Воронов проінформував, що вже розроблена концепція перетворення вулиці Хрещатик у пішохідну на вихідні». Чому саме освітянський директор анонсує зміни у міському просторі, мені якось не дуже зрозуміло. Але позаяк йдеться про простір черкаський, то не критично.
Ну так ось. «Вже розроблена концепція» насправді була презентована ще навесні 2013-го. Десь роком раніше міський голова Сергій Одарич озвучив ідею капітальної реконструкції Хрещатика і його, так би мовити, повного переформатування. Потім архітектори та дизайнери середовища наповнювали цю ідею складовими на кожній локації. Коментували, доводили, сперечалися... Сергій Одарич, директор департаменту містобудування МВК Олександр Ільченко, головний архітектор проекту Микола Упир, керуючий справами МВК Микола Кудрявцев, дизайнер-дендролог Тетяна Помогайба та ще чимало посадовців, та й загалом містян, які в темі трохи шарять. Свіжі ідеї «з народу» також віталися, за дурні не лаяли. Жвавенько так все відбувалося, цікаво і абсолютно прозоро.
Зрештою, на початку березня 2013 року проект презентували. Він містив десь до двох десятків пунктів, зокрема такі (тезово): рух автотранспорту вулицею буде дозволений лише у будні з 6.00 до 18.30. Швидкість обмежать до 40 км/год. У нічний час, вихідні та святкові дні це буде пішохідна вулиця; фасади будинків відновлять і підсвітять, а житлові будинки ще й утеплять та декоративно розпишуть; будуть відокремлені велодоріжки, біля всіх закладів та у сквері облаштують велопарковки; буде замінено вуличне освітлення на сучасні світлодіоди, вони змінюватимуть «колір вулиці» залежно від потреб; художній музей матиме оновлений фасад, на якому розмістяться прозорі вітрини для експозицій; у дузі «Хрещатик-Сіті» постійно діятиме «Активний майданчик» – теплої пори для всіх охочих школи вальсу, сальси, тощо. Вечорами – вуличні театри, моновистави. Із 15 листопада до 15 березня – громадський каток, новорічна ялинка». Наголошую – тезово. Там ще чимало «фішок».
Розумію, що команді Анатолія Бондаренка зовсім не хочеться згадувати про напрацювання попередників, а сам він може й не в курсі: далеко був й іншим займався. То просто змушений згадати, що такі напрацювання були. І перспективні «різноманітні концертні програми і виступи клоунів» – це зовсім не той масштаб, який потребує зупинки руху Хрещатиком та перенаправлення автопотоків на інші вулиці. Ці «понти для приїжджих» обернуться реальними незручностями для місцевих. Я зовсім не проти пішохідного Хрещатика, але чесслово – поки що не бачу, що мені там робити. Кайфувати від того, що йду проїжджою частиною? Та наче й на тротуарах у вихідні не тісно. А для концертів і клоунів цілком вистачить Адміністративного скверу (дозвольте його так умовно називати, бо то якась дурня: «Сквер позаду ОДА»).
Ну й насамкінець – про ще одну крадіжку концепту. «У міської влади є нове бачення розвитку кінотеатру «Україна». – Треба зробити так, щоб він не був схожим на кінотеатр радянського зразка. Зокрема, молодь звертається з проханням обладнати там концертний зал, де б могли виступати сучасні молодіжні гурти, – зазначив заступник міського голови Юрій Ботнар».
Як то добре – бути молодим і не перенавантаженим знаннями! Та наприкінці травня 1986 року кінотеатр «Україна» й відкривали саме як багатофункціональний культурно-мистецький центр!
«...згодом почнуть роботу кіноклуби, кінолекторії, університет кінознань, організовуватимуться зустрічі з митцями десятої музи. У фойє відбуватимуться концерти, розмістяться роботи черкаських митців пензля і різця, передбачено влаштовувати змінні виставки робіт фотомайстрів і аматорів».
Так що «нове бачення» – це знову ж для амнезійних. Хочете реально нового і не радянського – відкривайте казіно, вар’єте, міський осередок Ліги сексуальних реформ... Все інше вже було.
Борис Юхно, журналіст і краєзнавець
* Допис у фейсбуці.
реклама
Коментарі
Це тому,що причетний до ідеї посадити "шедевральний" "Хрещатик -Сіті" за червоною лінією на тротуарі вулиці,яку тепер хочуть зробити пішохідною?
Оба - афигенные "спецы", готовые триндеть на любую тему, не разбираясь в ней.
ТА ТИ ШО!
Цікаво, а що таке в уяві аФтара вар’єте? Він просто не знав, що вар’єте всього два було - реальний театр у Парижі і вигаданий Булгаковим у "Майстрі" театр у радянській Москві? Що ж тобі "крамольного" в цій назві примерещилось?
І взагалі - що таке ПРИ СОВКУ з'явилося, чого до совка не було ніколи?
Стрічка RSS коментарів цього запису