475173134_1777204369747580_366038831278384699_n Не пригадаю року, коли б я не побував у Холодному Яру. І зовсім не обов’язково це має бути весна, коли підсніжники першими сповіщають про пробудження лісу. Я приїздив сюди і влітку, і восени, і взимку. У кожної пори року тут свій Холодний Яр.

Учорашній день знову мав особливий привід — 33-тє вшанування Героїв Холодного Яру. Традиція, яка щороку збирає тут людей із різних куточків України: родини Героїв, громадських діячів, представників влади, усіх, для кого пам’ять про українську боротьбу — не формальність, а частина власної історії.

Цього року на меморіальному місці з’явилися ще вісім горельєфів Героїв-воїнів російсько-української війни. Автор скульптур — Ігор Семак. Ініціатива належить історичному клубу «Холодний Яр», який очолює Роман Коваль — історик, письменник і громадський діяч. До реалізації задуму долучилися директор Національного природного парку «Холодний Яр» Богдан Легоняк, Леся Островська та інші відомі черкасці.

Особливо приємно було зустріти тут смілян — Леоніда Ключникова та Тетяну Купріянець. Вони регулярно приїздять на патріотичні заходи Холодного Яру, тож наша зустріч була цілком закономірною. Разом долучилися до церемонії відкриття й освячення нових горельєфів, послухали виступи тих, хто цього дня говорив про Героїв і пам’ять.

833863546_1437531368515002_4978686653075923697_n

Мав нагоду поспілкуватися й з депутатами Черкаської міської ради — Георгієм Гладким та Валерією Шинкарьовою. Георгій Гладкий добре відомий своєю благодійною діяльністю та підтримкою різноманітних гуманітарних проєктів. Валерія Шинкарьова — українська підприємниця, громадська діячка, мати п’ятьох дітей. Її ім’я відоме далеко за межами Черкас та України: у 2024 році вона здобула друге місце на національному конкурсі краси та успіху Mrs. Ukraine International 2024 і отримала право представляти Україну на міжнародному рівні.

833966598_1063022540058227_2545559391814970213_n

Разом з ними до Холодного Яру завітав і громадянин США Алекс. Від перших днів повномасштабної війни він добровольцем воював за Україну в складі інтернаціонального батальйону. Перед цим мав бойовий досвід у спекотному Іраку.

Його українська історія виявилася дуже непростою: на Донеччині Алекс потрапив у російський полон, пережив тортури, а згодом був звільнений у результаті обміну військовополоненими.

Попри все пережите, перед нами була проста й відкрита людина. Алекс уже встиг опанувати чимало українських слів та висловів. Ми відповідали йому англійською в межах своїх знань, допомагаючи познайомитися з людьми, яких він зустрічав цього дня. Іноді для порозуміння зовсім не потрібно досконало знати мову.

Після завершення офіційної частини гості вирішили не їхати одразу додому. Тож з’явилася можливість показати їм інший Холодний Яр — той, який не завжди потрапляє до стандартних туристичних маршрутів. Разом вирушили стежками, якими зазвичай не ходять великі групи.

825351115_950983594733497_4063909405366071451_n

Побували всередині печери, де, за переказами, свого часу мешкали ченці-самітники. Поговорили про Коліївщину, про сторінки гайдамацького повстання, які нечасто почуєш під час звичайної екскурсії. Зупинилися біля горельєфа ігумена Мельхіседека — одного з тих, кому довелося пережити трагічні події тієї епохи.

Продовжили мандрівку біля Гайдамацького ставу. Трохи тиші, глибокий яр, ліс навколо і невелике джерельце, про цілющу силу якого тут розповідають не одне покоління.

Далі були скіфський пантеон і залишки давнього фортифікаційного валу, що колись оточував городище. А далі, у напрямку старого гайдамацького шляху та урочища «Гульбище» — місце, про яке Холодний Яр зберігає особливо багато легенд. Його називають «Брамою часу».

835950755_1694596875354986_2383994742104238121_n

Звичайно, не могли оминути й 1000-літній дуб Максима Залізняка. Для американського гостя це була ще одна можливість побачити українську історію не в книжці й не на екрані, а буквально перед собою.

Холодний Яр… Ти можеш приїхати сюди з конкретною метою — на захід, на зустріч, на екскурсію чи просто на прогулянку. Але Яр неодмінно залишить тобі щось понад заплановане. Цього разу він звів мене з добрими приязними людьми. І, як завжди, — відчуття, що Холодний Яр не просто зберігає минуле. Він уважно дивиться, що ми робимо там сьогодні.

Олександр Слєпцовський, журналіст, Сміла

*допис з "Фейсбуку"

реклама

Додати коментар

Звертаємо Вашу увагу, що "Прочерк" - це майданчик коректних дискусій!

Цікаві новини звідусіль

bigmir)net TOP 100