Проекти забудови території на Замковому узвозі розглядають уже не перший рік – у планах забудовників були і готельні комплекси, і бізнес-центри, і тридцятиповерхівки. У 2016 році ми розробили проєкт восьмиповерхівки, однак нам не видали на нього містобудівні умови, оскільки він суперечив генплану. Після уточнення генерального плану міста, ми отримали містобудівні умови на забудову висотністю 12 метрів – до оглядового майданчика вгору ще лишається 8 метрів, тобто вид закритий не буде. Крім того, ці будинки – не стіна, а тому ні Долину троянд, ні Дніпро вони з оглядового майданчика не закривають. Більше того, на дахах будинків буде зелена зона. Для цього розроблятимуть спеціальний проект. До слова, в Черкасах ще немає практики таких «зелених» дахів з травою, деревами, а от у Києві вже є такий досвід і ми плануємо його переймати.
Після оприлюднення мером проекту забудови Замкового узвозу я бачив різні думки черкащан: хтось каже, що бачить там тільки торговий центр, ресторани, магазини, хтось хоче аквапарк, який, на жаль, там ніяк не поміститься. Усе це діалог - нам цінні думки черкащан, щоб знати, куди рухатися, аби задовольнити їхні потреби. Не розумію тільки підходу, коли люди кажуть, що не бачать там нічого і вимагають цю ділянку в нас забрати. Будівля з грифонами – наша власність. Яким чином її можна забрати? І чи сподобалося б людині, яка це пропонує, аби завтра у неї забрали, скажімо, машину, тільки тому, що хтось так захотів?
Дехто каже, що проти там саме житлової забудови. Але той же будинок Школьнікова, на фоні якого мітингувальники виступали проти житлової забудови, - це житловий будинок, як і будинок з грифонами. Чому така вибірковість і де ця межа – має там бути житлова забудова чи ні? І щодо будинку Школьнікова – попри чутки, ми не плануємо його зносити, оскільки ніякого стосунку до цього будинку не маємо. Ми не вели переговори із власниками цього житла щодо купівлі його і не маємо наміру цього робити. Все, що є у нас у планах – допомогти власникам цього будинку з благоустроєм на ділянці, прилеглій до нашої.
Хтось говорить, що житлова забудова там не має сенсу, бо район шумний. Але це вже вибір покупців – кому шумно в цьому районі, той може купити житло в лісі чи приватному секторі. Зараз у цьому районі вже живуть люди, тому така дискусія недоречна. Ми враховуємо побажання мешканців міста. Петиції, обговорення – це важливо для нас з погляду дослідження громадської думки – особливо, якщо вона конструктивна, якщо люди не виступають проти всього, що б їм не запропонували.
Андранік Казарян, засновник ПП «Надія»
реклама
Коментарі
Кого беруть сумніви щодо критики вірменозабудовн иків, обов'язково переглянути хроніки Спітакського землетрусу і причини тих руйнацій.
Дивлячись на ліпнину казарянської "Надії", жахаються не тільки експерти.
местныйджан - давно став местным?
Андраник, возьмитесь за этот участок взамен Замкового))
Якщо копнути глибше в будівельні тонкощі, то досвід "вдалих" забудов Вірменії тягнеться з часу Спітакського землетрусу 1988р., де зліплені із залишків розкраденого будматеріалу халупи поховали під собою десятки тисяч людей.
Тож логічно, що нащадки тих крадіїв не втратили нюх до легких грошей і ліпитимуть незграбні/небезпечні буд.потвори скрізь.
В нашому випадку -скрізь де хочуть, а очільники радо за це продаються.
Стрічка RSS коментарів цього запису