- Це шо тепер всю жизнь у масках ходить?
- Та по ходу да...
- Це жесть.
Зупинка. Відчиняються двері. На вхід підбігає купка людей. Першим у маршрутку проривається чоловік.
- Все. Можемо взяти тільки одного, - засмучує решту охочих потрапити в заповітну маршрутку кондуктор.
- Я з дитиною. Візьміть нас, будь ласка, - благає жінка з візочком.
- Ні, пробачте, не можемо, всі сидячі місця зайняті.
- Я на роботу спішу, - виправдовується чоловік, який щойно зайшов.
- Та візьміть ще людей, ми ж на роботу опаздуєм! - кричить жінка на зупинці.
- Пробачте, не можна. Нас штрафують, - спокійно відповіла кондуктор.
І так мені шкода черкащан, які стали заручниками цієї коронавірусної божевільні.
Лариса Нетахата, журналіст
*допис з "Фейсбуку"
Коментарі
"Ибо, когда будут говорить: мир и безопасность;, тогда внезапно постигнет их пагуба...
(1Фесс.5:3)
Стрічка RSS коментарів цього запису