Чуб: Поїхав би в Польщу. Заробив би грошей.

Мене запитують:"чому не шукаєш нормальної роботи?"

Питаю

- Якої?

- Стабільної.

- У мене є робота. Я вчу дітей. Допомагаю людям.

- Чому ти їх вчиш?

- Бути кращими!

- Чому не будеш як всі?

Поїхав би в Польщу. Заробив би грошей.

- Грошей буде мало скільки б я не заробив. Я дуже хочу приносити користь іншим , тим що я найкраще вмію і найкраще люблю.

- Херня то все. - Кажуть- Живеш ілюзіями.

- Ні я живу реальністю. Якщо залишити поле без догляду, воно заросте бур'яном. Так і з людьми. Крім того вони всі просять допомоги.

- А гроші? Кому ти без них треба?

- Тим кому треба, ті були зі мною і без них. З ними я тільки вигідна людина, партнер, працівник, виконавець, навіть роботодавець. Але не близький. Але навіть тут цінять не мої кишені, а мої знання і мою працю. Потім люди продовжують.

- А тобі ніхто не подякує на старість, тим кому ти допомагав.

- Нехай. Зате благі зерна завжди можуть прорости згодом. Все що йде важко, все від Бога".

Григорій Чуб, черкаський спортсмен, тренер

*допис з "Фейсбуку"

Читайте також: Григорій Чуб: «Кожному чоловіку потрібна ініціація!»