Ворог підтягнув проти нас додаткові свіжі сили. Інтенсивність їхніх атак зросла в рази.
Я, Гриша і Микола збираємось мовчки на саму гарячу позицію, о 4:00 виїзд, в кімнаті відчувається напруженість…
Мій побратим Гриша - герой. Вони йшли на допомогу нашим хлопцям,у яких закінчувались БК, але потрапили в засідку. Гриша в притул отримав ПʼЯТЬ!!!!кульових поранень, другий теж 300-й. Гриша наклав собі і побратиму турнікети, відповз сам та відтягнув товариша до наших позицій і тільки там втратив свідомість.
Це мужній воїн, мовчазний, але забобонний і вважає свої старючі берці талісманом. Він крекче, натягує свої порвані «талісмани» на вʼязаний, грубий носок, виходить не дуже.
- Гриша,скидай свої берці,вони мені потрібні.
Він зі здивуванням:
- А для чого вони тобі?
- Хочу наших котів до лотка привчити, будуть ходили в твої берці.
Пауза на секунд тридцять.
- А більше ти нічого не придумав? Я в них з Чернігова. Бахмут пройшов, Купянський напрямок, тепер тут, а ти їх котам?
Виходжу з кімнати давлюсь від сміху, Гриша емоційно розповідає Миколі про мою зухвалу пропозицію.
Повертаючись в кімнату кажу:
- Ні. Гриша, у нас коти інтелігентні в твої порвані берці ходити не будуть, давай хіба що їх на вулиці для бродячих котів поставим?
Всі регочимо, а Гриша з щирим поглядом :
- Я вважав тебе вихованою людиною, а ти...
Ми з Миколою поприсідали від сміху. Приїхали 66-м на місце, вискочили всі в багнюку, темно, тиша абсолютна.
Чую Гриша бубнить:
- Таке придумав, свої берці котам віддай
Все, напруження знято
—
Я пишаюсь кожним своїм побратимом, ми справді стали як одне ціле. Але без жартів тут нікуди, бо просто не вивеземо морально.
—
PS . Днями Гришу сильно посікло міною, зараз він в шпиталі. Ми всі молимось за його здоровʼя і просимо й вашої молитви
Олександр Цебрій, екс-мер Умані, захисник України
*допис з "ФБ"
Коментарі
Стрічка RSS коментарів цього запису