Вчора була на манікюрі. Ну, це роботи ..... години на дві (дівчата мене зрозуміють).
Звісно, починаєш розмовляти, ближче знайомитись із спеціалістом.
Вікторія. Приємна, посміхаюча дівчинка.
Розговорились. Виявилось.
Вона з Волновахи. З міста, де зараз страшенні йдуть бої, де наші ЗСУ, наші захисники мужньо боронять від клятого окупанта.
Переїхали вони сім'єю.
Знайшли через знайомих квартиру, орендують.
Вона розповідає про свої враження про наше місто Черкаси. Досить емоційно). В хорошому сенсі цього слова).
- Боже мій, ваше місто таке зелене, таке красиве. Ми зараз з сім'єю на пляж почали ходити, загоряти. У вас так багато різних пляжів. Я купалася у воді, вона чиста, смачна....))))"
Питаю:
- Ви пили дніпровську воду?))))
- Ну я купалася, трошки хлибнула, а вона прісна, чиста, смачна....))))). У нас там, в Волновасі, немає стільки дерев, зелені, такої річки. Тут як на морі.
Ой.... мені так подобається, і роботу собі знайшла, все подобається. Нашу квартиру там розбомбили рашисти, житла у нас немає. Я чула, що в Черкасах мають будувати соціальне житло для біженців. Ви не чули?
- Я чула. Говорив наший мер Анатолій Бондаренко, що почнуть будівництво. Дай Бог, щоб ви отримали квартиру.
- Да, було б чудово, в Дії ми вже зареєстрували, я б тут хотіла залишитись жити. Тут у вас дуже добре, гарно. А найбільше мене вразило те, що у вас ТАК багато будують нових будинків !!!
- А у вас, в Волновасі, не будували?
- Ні, ну можливо один чи два за всі останні роки. А вас тут прямо в кожному районі, так багато і такі красиві.
- )))))
Вона розмовляла на чисто українській мові, навіть без суржиків.
Я так радію, коли чую, що люди спасли своє життя, свої сім'ю від обстрілів. Втекли із пекельного місця і знайшли собі прихисток в більш спокійному місті.
Вона позитивна, приємна дівчина, мені захотілось знову прийти до неї на манікюр (до речі, манікюр вона зробили відмінно, і зовсім не дорого. Салон - манікюру і педикюру "Авокадо", вул. Смілянська 23/1, на 5 поверсі, спеціаліст Вікторія - якщо комусь раптом захочеться зробити собі манікюр, адреса для вас).
Люди продовжують жити.
Кожен знаходить собі затишне місце, роботу, створюють своє домашнє гніздечко. Я за них радію.
Дай Бог, щоб кожен з обстріляних місць, хто втік, змогли ось так як Вікторія влаштувати своє життя. Обжитись новим житлом, новою роботою, новими знайомствами. Щоб їх життя продовжувалось радісно і щасливо. Дай Бог!
Все буде Україна!
І безмежна моя вдячність Богу і нашим ЗСУ за спокійні дні і ночі тут. За спокійний прихисток людям із зруйнованою долею.
Слава Україні!
Наталія Майстренко, черкащанка
*допис з "Фейсбуку"
