Фадеєв: Збереження чи імітація збереження: архітектурні дилеми Черкас

Про збереження пам'яток. Переважна більшість пам'яток архітектури Черкас не є цінними, як об'єкт в цілому. Є окремі їх фрагменти й деталі. Чи потрібно їх зберігати у недоторканому стані? Таки будівлі зберігають, як що вони створюють своєю масою окремий відносно цілісний фрагмент середовища: квартал, вулицю, архітектурний ансамбль. Але у Черкасах того вже, мабуть, нема. Окрім невеликого планувального фрагменту вуличок прибережної частини Казбету та узвозів, що ще Гесте залишив у первісному стані. Вони цікаві саме у сенсі планувальному, як феномен органічного вживання людини у рельєф. Натомість, є маса об'єктів радянської епохи, що претендують саме на повне збереження. Принаймні - на збереження переважної частини із подальшим розвитком первісного задуму авторів. Тому не бачу, чому б не підходити до збереження архітектури більш критично і креативно.

Про Мисливський узвіз. Пройшли слухи, що Мисливський узвіз задумали перетворити на транспортний для сполучення міста з Митницею. Не знаю кому прийшла така ідея, але вона не вдала і не обгрунтована потребою. Але ж, Мисливський узвіз природно, як і інші узвози, є пішохідним,частиною прибережної зони міста, яка може, за втілення деяких системних заходів стати май же музейною, вільною від випадкового транзиту. Стверджую, що проблема перевантаження Замкового узвозу штучна. Враження перевантаження складається за відсутності організації руху у місті приєднання узвозу до вул.Байди Вишневецького. Періодичне ускладнення руху на перехресті Байди Вишневецького і Хрещатику також не впливає на навантаження саме Замкового Узвозу. Вже давно існують напрацювання для усунення складностей руху по узвозу, які містять не лише вирішення означеного примикання, але і передбачають остаточне вирішення сполучення митниці з центром міста. Навіть - розглянути містобудівною радою. І забуті. І можу сказати зацікавленим особам, що там теж є на чому заробити. Навіть більше, ніж вони очкують.

Про Замковий узвіз. Вже давно існують напрацювання для усунення складностей руху по узвозу та вирішення транспортного сполучення міста з Митницею, які містять не лише вирішення означеного примикання, але і передбачають остаточне вирішення сполучення митниці з центром міста. Навіть - розглянути містобудівною радою. І забуті. Їх можна втілити в життя поступово, без стресів і форсмажорів. Потрібна лише воля громади. Волі міської влади без тиску громади не очікую. Вирішення транспортного питання дасть поштовх для покращення вело-пішохідної інфраструктури в цьому місці та організації зони відпочинку. Але постає питання краєвидів, на заваді якого постає наявність пам'ятки архітектури - будинку з грифонами. З точки зору архітектури - це прикрашена труна. Бо його композиція, як об'ємна так і фасадів, не викликають нічого, окрім огиди, а містобудівне розташування з точки зору сучасної організації і планування цієї ділянки узвозу, взагалі неприйнятне. Але є в цьому будинку одне цінне: декоративні деталі. Впевнений, що їх треба зберегти. А чи треба зберігати для цього цю "коробку"? Пропозиції є. Але чи цікаві вони комусь? І, може вже "потяг пішов"? Як з Чорним яром ....

Про "Багатоповерхівки". Існує стереотип, що висотне будівництво - це погано. З чого б це? Жодних доказів цього я не знаю. В архітектурі є: прийнятно і неприйнятно. І все залежить від містобудівного контексту. Забудова не повинна бути монотонною: повинно бути головне і підпорядковане. Повинна бути гармонійною як сама по-собі, так і у контексті середовища. Повинна бути функціональною. Повинна бути безпечною. Повинна бути досить економічною, щоб було як її утримувати. Це, мабуть, і всі вимоги. А далі - ваші уявлення про образ вашого міста. Як що ви бажаєте, щоб воно залишалося великим селом - відмовтеся від усього нового і яскравого. Від тих же висотних акцентів. Саме акцентів! Бо паркан може бути і 5 і 30 і 75 метрів висотою. Нема різниці: паркан він і є паркан. Але ж де потрібні ці акценти? Якими вони повинні бути? Потрібна комплексна забудова. Не в сенсі все одночасно, а в сенсі єдиного задуму. А тут вже потрібні специ. Тобто - архітектори. Але у нас всі знаються на архітектурі, тому архітектори не потрібні. Лише архітектори в змозі створити просторовий сценарій міського життя, якій є в основі будь якого архітектурного і містобудівного рішення. Впевнений, що про наявність містобудівного сценарію ніхто і уявлення не має. Окрім архітекторів. Але це окрема тема.

Сергій Фадеєв, архітектор