Зранку до керівника Черкащини Сергія Тулуба приходили незвані гості. Це «свободівці» й інші активні люди, яким небайдужа доля України.
Вони хотіли запитати в Сергія Борисовича, чому ж обласні депутати на нещодавній сесії не засудили силовий розгін майдану, а лише проголосували за звернення до президента з проханням організувати круглий стіл і таке інше.
Погодьтеся, це просто нейтральні фрази, не більше. Це звернення – ніяке на фоні того, що прийняли депутати Черкаської міської ради під тиском громадськості. Адже там була і вимога відставки уряду, і вимога притягнути до відповідальності міністра Захарченка, тощо. Ось це зрозуміла і чітка позиція!
Та згаданих мітингувальників, які прагнули зустрічі з очільником області, зупинили два ряди міліціонерів. За моїми підрахунками, «ходоків» було десь до сорока осіб. Стільки ж стояло міліціонерів. Виходить, кожного активного черкащанина стеріг свій міліціонер!
– Ви ще не втомилися від цього всього? – запитав я одного правоохоронця.
– Та ясно, що втомилися… – скрушно похитав той головою.
Від мітингувальників до Сергія Тулуба рушили двоє посланців – «свободівець» Юрій Ботнар та «батьківщинівець» Анатолій Бондаренко. Однак, далі коридору їх не пустили. Охоронці були такими непоступливими, що навіть мене, як журналіста, не захотіли пропускати для висвітлення події.
Довелося керівним опозиціонерам повернутися до мітингувальників. Разом з ними вони взялися штурмувати будівлю обласної влади. «Штурмовики» не були надто впевненими у своїх силах, що чудово розуміли правоохоронці. Тож штурм не вдався.
Під час штовханини не раз звучало слово «цирк» з боку однієї й іншої сторони. Але у цирку людям весело. Тут же всі були роздратованими і незадоволеними. Виникає запитання: чому небайдужим, політично активним громадянам так складно потрапити на прийом до голови Черкаської ОДА Сергія Тулуба? Чому міліціонери повинні з самого ранку штовхатися з гуртом роздратованих черкащан, замість того, щоб забезпечувати правопорядок у місті?
Нещодавно до керівника області приходили два народних депутати Каплін і Яворівський. Вони до Сергія Борисовича теж не змогли потрапити. Тоді замість міліціонерів вхід до приймальні Тулуба охороняла купка чиновників. І теж звучало слово «цирк», і теж були незадоволені.
Потім губернатор іронізував, що треба, мовляв, знати, в який бік двері відчиняються. Але ж нехай приймальня Сергія Борисовича буде взагалі без дверей, проте якщо він не бажає приймати гостей, то знайде причину відмовити. А чи не простіше було б прийняти у себе тих самих активних громадян? Зрештою, він для того і поставлений керувати областю, щоби громадяни були задоволені і сприймали владу як свою, а не ворожу до них. Чи не так?
А тепер пофантазуємо… Уявімо на мить неймовірне: Сергію Борисовичу не байдуже, що до нього не пускають протестувальників, і він рішуче запрошує Ботнара з Бондаренком до свого кабінету. Більше того, голова ОДА їх чемно слухає, бо ж вони представляють чималу частину громади Черкащини. А потім обіцяє все зважити і обов’язково вийти на розмову до тих, що зібралися на майдані. Опозиціонери в шоці виходять надвір і повідомляють людям, що їх прийняли і вислухали. Можете уявити? От і опозиціонери, думаю, не можуть такого уявити, а тому, скоріш за все, не мали конкретного плану дій на той випадок, якщо Сергій Борисович їх таки прийме і уважно вислухає. Ну справді, не кидалися ж би вони на нього з кулаками, а лише висловили б те, що наболіло. Зрештою, за великим рахунком, доля України сьогодні вирішується в Києві, а не в Черкасах.
Проте, вперте небажання Сергія Тулуба приймати в робочому кабінеті хоча б когось, хто має протилежні думки, свідчить або про його упередженість і брак аргументів, або… опозиційність. Адже сьогодні вийшло так, що Сергія Тулуба від декількох десятків опозиціонерів захищала купа міліціонерів! Обороняючись від купки громадян, очолюваних опозиціонерами, такою кількістю міліції, Сергій Тулуб немов каже, що ці «штурмовики» мають велику вагу в суспільстві, що з ними треба бути дуже обережними, що вони дуже впливові.
Напевне, рейтинг опозиціонерів після сьогоднішньої акції зріс! І тепер опозиція може подякувати Вам, Сергію Борисовичу, за те, що ви підняли її імідж. Люди, очевидно, тепер думатимуть: «Ага, якщо така невеличка купка опозиціонерів змусила владу нагнати до будівлі обласної влади стількох міліціонерів, то що буде, якщо цих опозиціонерів під вікна Сергія Тулуба прийде не 40, а 400! Отже, треба йти в опозицію!» То чиїх ви будете, Сергію Борисовичу?
Відповідальний редактор сайту «Прочерк» Назарій Вівчарик
реклама
Коментарі
незнайка, а тобі маму треба було слухати щоб хоч трішки думати навчився. Але ж, не повезло.
Таки да, была неплохая партийная организация состоящая из тех кто не воспринял помаранчевые события.
Тулуб превратил ее в стадо раношерстных баранов, которых гонят в загонку с прицелом похвастаться размером отары и походу с каждого постричь клок шерсти...
Сергей Борисович, как мило выделяет его автор, самый эффективный Вип-агитатор против президента Украины и правящей партии которою ему поручили возглавить в области.
Бондаренки, Булатецкие, Греси, Томенки и прочим остется просто курить в сторонке и мило улыбаться результатам работы их визави.
А вообще они все, властьимущие - просто боятся. Боятся собственного народа до умопомрачения.
Стрічка RSS коментарів цього запису