Ставлення українців до Голодомору може бути лише однозначним, а саме – як до великої трагедії. Потрібно розуміти, що це – великий гріх, злочин проти українського народу.
Ми повинні відповідально підходити до цієї проблеми, адже це дуже болюча сторінка нашої історії. Пов’язана вона з тим, що Україна, не маючи певний час власної державності, була об’єктом зазіхання сусідніх держав. У цьому випадку йдеться про Радянський Союз, який, аби володіти нашою країною, як дуже привабливою житницею, намагався контролювати цю територію. Одним із знарядь контролю була така підступна річ, як вбивство голодом.
Українці повинні знати свою історію, а особливо цю трагічну сторінку. Це одна з запорук, яка робить нас громадянами України. Розуміння і знання таких подій повинне запобігати повторенню подібних.
Вшановувати пам'ять жертв Голодомору потрібно навіть суто з моральних традицій: треба шанувати людей, які загинули під час цієї страшної трагедії, під час страшного демографічного зламу українського народу.
Крім того, це християнська традиція – вшановувати загиблих. Ми повинні проявляти себе як християни.
Це має бути також громадянська позиція. Спогади про Голодомор, про жертви, про катів повинні консолідувати український народ, як єдину націю. Ця спільна пам'ять повинна нас об’єднувати.
Віталій Масненко, доктор історичних наук, професор Черкаського національного університету імені Б. Хмельницького
Коментарі
Стрічка RSS коментарів цього запису