Окрасою Черкащини є тихоплинна річка Рось, яка бере початок на Вінничині, тече Київщиною і, нарешті, неподалік села Хрещатик на Черкащині впадає в Дніпро. Щоб описати усі природні, історичні, археологічні пам’ятки місцевості вздовж річки, потрібно видати щонайменше буклет з понад ста фотографіями. Тому я пропоную помилуватися чарівним спокоєм пейзажів Надросся. Протяжність автомобільного маршруту 90 км.

По Росі подорожувати можна автомобілем, велосипедом та на байдарках. 

Маршрут не з легких, але цікавий.

Перший населений пункт Черкащини на Росі – хутір Хльорівка. Саме тут річка перетинає кордон з Київською областю. Вдалині, на лівому березі, синіє Виграївський ліс, що перебрав собі назву від переможної (виграної) битви Богдана Хмельницького з польським військом у 1648 році. Тут русло річки звивисте, і його ширина в середній течії інколи досягає 50 метрів, є невеликі пороги. Недалеко від Хльорівки – селище Стеблів. Саме звідси найкраще починати автомобільний маршрут. У Стеблеві народився класик української літератури Іван Нечуй-Левицький, який у своїх повістях топографічно точно описав Надросся: місцевість вкрита високими горами, що особливо круті в південній частині Канівщини, де Рось прорізає ці гори. Тут річку з обох боків обступають кам’яні скелі, часто утворюючи своєрідні ворота.

 

Надросся розташоване на Українському кристалічному щиті, тому в долині Росі на поверхню виходять кристалічні породи дивовижної форми. Все це ми бачимо, прямуючи від Стеблева через Яблунівку на Корсунь-Шевченківський.Ця місцевість в часи становлення Київської Русі відігравала важливу роль, адже Корсунь був опорним пунктом, заслоном від набігів войовничих степових племен. Залишки земляних укріплень – «змійових валів» – збереглися тут і донині. Від Корсуня їдемо до Наботова й до Сахнівки, де над берегом височіють Дівочі гори. Наступне село – Лука – тягнеться паралельно річці однією вулицею. Праворуч – пойма Росі, ліворуч – лісові урочища, яри, гори…

На Канівщині Рось приймає в себе річки Росаву й Роську, багато струмків та потоків. Далі, до самого Дніпра Рось плине неспішно й розлого вздовж пологих берегів...

На околиці наступного у маршруті села Межиріча є гора Козацька, з якої відкривається чудовий краєвид. Поруч розміщуються пасіки майже з усієї України, адже навколо акацієві дерева та розкішне лугове різнотрав’я. За бажанням, з дозволу пасічників, можна поласувати медом. У Межирічі археологами було знайдено одну з найцікавіших пам’яток – поселення первісних мисливців пізнього палеоліту, які споруджували наметоподібні житла, використовуючи великі кістки мамонтів.

Через село Михайлівку їдемо до кінцевого пункту подорожі – села Хрещатик. Тут Рось єднає свої води з Дніпром. На берегах – пляжі, бази відпочинку. Можна залишитися на ночівлю й згадати всі враження від денної подорожі річкою, що, на думку вчених, дала назву могутній державі східнослов’янських племен.

Гарної подорожі!

реклама