«Я візьму цього Міккі Мауса». «Хочу собаку». «А я – ось цю пандочку, буду з нею спати».
У Гуманітарний центр ЧМР миттю стало гамірно. Адже за допомогою до нас прийшла чималенька родина переселенців.
Ірина Петрівна з чоловіком виховують дев’ятьох дітей: троє рідних онуків, решта – прийомні. Найменшому – 6 років, найстаршій – 16. Їхній будинок сімейного типу переїхав з Марганця на Дніпропетровщині.
«Довго не зважувалися евакуйовуватися, – пояснює Ірина Петрівна. Але коли сусідній Нікополь рашисти жорстоко обстріляли, вирішили рятувати дітей».
На запитання: «Як дають раду такій кількісті дітлахів, та ще й в непростий воєнний час?» відповідають, не задумуючись: «Просто любити і приймати їх такими, як вони є».
І діти, і їхні прийомні батьки – віруючі. Щодня гуртом моляться за перемогу України та наших воїнів. А в тому, що сили добра переможуть темряву у цій війні, ні на хвильку не сумніваються.
Нині родина мешкає в одному з санаторіїв Черкас. Та мріють про власний будинок.
Друзі, якщо можете допомогти їм з житлом, продуктами чи іншим, телефонуйте мамі – Ірині Петрівні.
Її номер: 0956909866.
Адже чужих дітей не буває!
реклама
