За якими принципами працюють дитсадки Черкас та як це допомагає дітям у Новій українській школі

Дитсадки Черкас нині працюють за новим принципом — дитиноцентризм, тобто концентруються на дитині. Вихованці отримують знання через гру та мають більше свободи.

Відтак, колективи дитячих садочків, а їх у Черкасах 53, можуть самостійно обирати освітні програми, а батьки — брати участь у їхній реалізації, розповіла Суспільному заступниця міського голови Анастасія Чубіна.

У черкаському дитсадку №1 вихователька Тамара Гаценко, працює за програмою "Дитина" — однією із запропонованих Міністерством освіти та науки.

"Програма окреслює напрямок роботи, але не тримає нас в рамках. Дає нам не рівняти всіх дітей. Тому що в нас дітки в групі різного рівня, є різні складнощі, але вони всі особистості. Тому хочеться дитині сьогодні малювати — ми малюємо, хочуть танцювати — танцюють. Оця базова програма наша дає нам таку можливість", — пояснила Тамара Гаценко.

Такий підхід дає хороші результати, зазначила мама однієї з вихованок пані Анастасія:

"Дитина приходить і вже пояснює, що це листочок, що дощик «кап-кап-кап», що листочок «шур-шур-шуркає». Вдома не кожна мама зможе сісти і пояснити чи провести таке заняття".

Та головне завдання, яке нині стоїть перед вихователями, — не кількість занять, а їхня якість, зазначила завідувачка дитсадка Олена Зобенько:

"З попередніми програмами ми просто накопичували у дітей певні знання, уміння, навички, а програма «Дитина», перш за все, націлена на те, щоб діти ці знання і навички застосовували у своєму повсякденному житті".

Саме це, додала вона, забезпечує плавний перехід дітей з садочка до початкової школи.

Нині, як розповіла Суспільному кураторка освітньої галузі Черкас Анастасія Чубіна, за програмою "Дитина" навчаються вихованці 48 міських дитсадків. Решта працюють за додатковими. Обирають пріоритетний напрямок — мовний, спортивний чи творчий.

"Якщо порівнювати концепцію і «Нової української школи», і базовий компонент дошкілля, то головне завдання — це питання дитиноцентризму. На цей навчальний рік ми маємо рекомендації Міносвіти, де норми навчального навантаження роблять менш жорсткими. Фактично — це дає більше свободи нашим педагогічним працівникам в закладах дошкілля для того, аби формувати заняття, підбирати відповідні активності, які будуть відповідати інтересам, потребам дітей, їхнім бажанням".

Це означає, що дитина стає центром освітнього процесу, тому вихователі обов’язково враховують її здібності та інтереси. На цих принципах та грі базується і програма "Творці майбутнього", за якою навчаються вихованці дитсадка №74, розповіла його завідувачка Валентина Прокопенко.

"Математику, читання даємо дітям, але це все в ігровій формі, ненав'язливо, і діти навіть не розуміють, що у них було заняття. І буває таке, що батьки приходять і кажуть, яке у вас заняття було? А не було, ми гралися. Вони відпрацьовують взаємодією, вони комунікують, вони відстоюють свої інтереси. Це теж в дорослому житті дуже важливо".

Одне з таких занять показали журналістам Суспільного: старша група дитсадка гралася коробками. Далі з цих з коробок будували й обговорювали, якими вони могли бути б, якби були живими. Також коробки перетворювали в музичні інструменти, вчили поняття "пари", "більше", "менше", та робили з них тварин.

"Дітям це «зайшло», бо діти в грі більше сприймають навчання, ніж просто посадить їх за стіл. Звичайно, ми вчимо звуки, букви й навчаємося читати, і писати, і задачі ми складаємо самі, але все проходить в грі. Але насамперед — це соціалізація", — пояснила вихователька Світлана Джевага.

Така "наука" імпонує батькам, адже у їхньому дитинстві головною була дисципліна, розповіла одна з матерів Марина Шепель:

"Можливо це буде ігрова форма, можливо це буде більше така конструктивна подача, але діти занурюються також і в цій атмосфері дружній дізнаються більше, можливо, ніж у стандартній програмі".

Ігровий підхід важливий й з огляду, на те, що у країні війна, додала мати Яніна Білик:

"Це постійні тривоги, це укриття, різка зміна емоційного і психологічного стану. Треба розуміти, що дітям потрібно відчувати постійно безпеку, розслабленість, комфорт і давати їм простір і вияв для емоцій — що і роблять наші вихователі. Але я їх більше називаю «друзі». Саме за допомогою цієї програми, за допомогою наших вихователів, помічників вихователів вони збагачують свій життєвий досвід не структурними знаннями, а просто тим, як потрібно функціонувати, комунікувати, як потрібно сприймати інформацію".

Сучасні освітні програми не потребують великих фінансових затрат, додала завідувачка Валентина Прокопенко.

"Можна взяти той матеріал, який зазвичай ми використовуємо. Ту саму канцелярію. Зі звичного ми можемо зробити незвичне. І діти від цього в захваті".

Вихованка дитсадка №74 Вероніка Корупятник розповіла, що ходить до дитсадка гратися:

"Я щаслива йду в садок, бо я йду гратися зі своїми друзями".

Як відповіла на інформаційний запит Суспільному пресслужба Міністерства освіти та науки України, на таких принципах ґрунтуються усі чинні освітні програми для дитсадків. Вони побудовані за такими ж засадами, що й "Нова українська школа":

"Орієнтація на дитину та розвиток її компетентностей. Важливі не тільки знання, а й вміння їх застосовувати в житті", — зазначили у листі.

Цьому сприяють й музичні заняття та фізкультура, які також є частиною програм. У сучасних реаліях — це не лише про розвиток слуху, уваги чи координацію, а турбота про ментальне здоров'я дітей, розповіла Суспільному завідувачка дитсадка №81 Любов Надоложко.

Вихованка дитсадка №81 Марина Фатєєва розповіла про свій день в дитсадку:

"Малювання у нас є, вирізаємо щось, розмальовуємо. Плескаємо в долоні, танцюємо, співаємо".

Таким чином діти вчаться ще й правильно вимовляти звуки, що сприяє розвитку мовлення, пояснила завідувачка дитсадка. А ще налаштовує їх на позитив. Руханки і музичні хвилинки відбуваються й під час інших занять.

"Також це і ранкова гімнастика, і гімнастика пробудження, різні фізичні вправи, як під час занять, так і під час режимних моментів", — прокоментувала Любов Надоложко.

Працюють у дитсадку за трьома різними програмами: "Дитина", "Містер лідер" та "Думай на рівних", додала пані Любов:

"Кожна дитина намагається зарекомендувати себе з погляду лідера у своїй групі і тому ми намагаємося їм у цьому допомогти. Намагаємося разом з дітками вирішувати конфліктні, проблемні ситуації. Зокрема, програма «думай на рівних» навчає дітей комунікації, відповідати на запитання «хто я?», «що я можу зробити для себе»?, «що я можу зробити для інших?».

Це їм допоможе при переході з дитсадка до школи, розповіла мама одного з вихованців Вікторія Тітікало:

"Дитинка в мене ходить вже в підготовчу школу. Я бачу, що з адаптацією це краще відбувається, якось спокійніше. Дітки вже готові. Вони розуміють, куди вони йдуть. Тут їм пояснюють, розказують".

Так має бути в кожному українському дитсадку, зазначила кандидатка педагогічних наук та авторка освітніх програм Оксана Рома. Ключовим у дошкіллі вважає підхід педагога до дитини.

"Я дуже часто говорю: прикметник як був прикметником тисячі років тому, так і залишиться прикметником. Ключове питання не що, а як: яким чином ми взаємодіємо з сучасними дітьми. Якщо ми говоримо про плавний перехід до «Нової української школи», взагалі до школи, то тут ключове слово — підхід, бо підхід має бути цілісним".

На цілісному підході базується оновлений Державний стандарт дошкільної освіти, який пройшов громадське обговорення ­ і невдовзі буде затверджений Міністерством освіти, пояснила завідувачка профільного відділу обласного інституту післядипломної освіти Ксенія Ванько.

"Держстандарт — це стандарт дошкільної освіти. Прописані ті компетентності, які мають бути сформовані саме в дошкільному віці. Це допоможе імплементувати Закон України «Про дошкільну освіту». Він ніби методичне продовження цього закону. Є певні інновації, які будуть в державному стандарті. Скасували оцінювання дітей. Педагоги мають використовувати лише моніторинг, який буде направлений на розвиток дітей, а не на порівняння. Також велика увага буде приділятися екологічній свідомості дошкільнят".