Із 1 березня з прилавків аптек можуть зникнути часто вживані ліки проти болю в шлунку, головного болю, до яких ми звикли і які нас рятують, пишуть «Вечірні Черкаси».
Згідно з новим законом, із 1 березня всі імпортери медикаментів будуть змушені отримувати ліцензію на свою діяльність. Документ торкнеться близько 8 тисяч найменувань ліків. Уряд запевняє, що дефіциту імпортних ліків не буде. Але чи можна в це вірити? Акція «У чергу по життя» є закликом до Віктора Януковича скасувати Закон про ліцензування імпортних ліків. Таким чином активісти мають намір показати, що хворим українцям доводиться терміново скуповувати ліки, які зникнуть із 1 березня.
У символічну чергу до аптеки у Черкасах стало кількадесят небайдужих черкащан. У кожного з них свої проблеми зі здоров'ям. Але об'єднує їх одне: якщо необхідні для них ліки зникнуть із полиць, це поставить під загрозу їхнє життя і близьких їм людей.
Про те, що з прилавків із 1 березня можуть зникнути препарати, 40-річний черкащанин Сергій, який має групу інвалідності, прочитав у «Фейсбуці». Він має проблеми з серцем. За призначенням лікарів препарати французького й чеського виробництва йому треба буде приймати все життя. Якщо зникнуть імпортні, чоловік не знає, де шукати їхні замінники. Аналогів цих ліків поки що немає.
– Бажано, аби таку інформацію про аналогічні замінники вміщували у спеціалізованих ЗМІ, – говорить Сергій.
62-річна черкащанка Віра Іванівна, попри свої два діагнози «діабет ІІ ступеня та гіпертонія», а також хворі суглоби, не полінувалася і прийшла стати в чергу. Її хвороби вимагають регулярного прийому медикаментів. Їх вона приймає вже більше п'яти років.
Проти тиску вона п'є «Ензікс дуо» виробництва Чехії й Чорногорії. Підтримувати цукор у нормі, аби не переходити на інсулін, їй допомагає ізраїльський «Амапірид». Жінці ці препарати допомагають, вона вже й сімейний бюджет підлаштувала під прийом цих ліків. Вона сама виховує онука, тож для неї ці ліки, як повітря.
А от 34-річна черкащанка Наталія Несват спочатку не надала значення звістці про заборону продажу імпортних ліків. А згодом зрозуміла, що це матиме наслідки для України і для тих людей, у яких серйозні захворювання – туберкульоз, гепатити, СНІД. Тоді в країні буде спалах цих хвороб.
– Якщо говорити про лікування жіночих проблем, то всі препарати – імпортні. Постає питання: а жінці репродуктивного віку що робити? Під загрозою і її життя, і життя її сім'ї, – на власному досвіді переконалася Наталія.
Молода жінка звикла без проблем купувати ліки для 14-річної доньки, яка часто хворіє. Говорить, що питання про те, аби замінити звичні і, що головне – ефективні, з меншими побічними ефектами препарати на їхні вітчизняні аналоги не стоїть.
– Я не довіряю… поки що лікам вітчизняного виробництва, – говорить Наталія Несват.
Заступник головного лікаря Черкаського обласного онкодиспансеру Ігор Гайдай говорить, що фактично одиниці препаратів мають аналоги вітчизняного виробництва.
– Ліки, які гематологічні хворі мають приймати щомісяця, допомагають їм жити повноцінним життям, – зазначає Ігор Гайдай. – Українських аналогів ці ліки, на жаль, не мають. Усі препарати хіміотерапії, а також ті, які допомагають жити між циклами хіміотерапії, закордонні. Хворі забезпечені медикаментами менш ніж на 10%.
Тягар лікування і так лягає на плечі хворих. Аби ця задумка втілилася, необхідно ще чимало підзаконних актів. Як би там не було, це призведе як не до зникнення, так до здорожчання потрібних для лікування українців препаратів точно.
Керівник Черкаського обласного відділення людей, які живуть із ВІЛ/СНІД, Олена Стрижак вважає, що під категорію тих, на кому позначиться нововведення, потрапляють люди, які мають ВІЛ, хворі на туберкульоз, цукровий діабет, онкохворі.
– ВІЛ-інфіковані та хворі на туберкульоз у 97-98% приймають ліки іноземного виробництва. Їхнє зникнення, переривання прийому на місяць-два загрожує додатковим навантаженням для хворого. Держава й так має проблеми з фінансуванням медичної галузі, а після підвищення цін зможемо забезпечити ліками ще меншу кількість хворих. Ми – за якісні ліки, але ми за те, аби спочатку підготували юридичну базу і визначилися з процедурами, – говорить Олена Стрижак. – На обліку в обласному СНІД-центрі перебуває 4700 жителів області. Близько тисячі з них приймають антиретровірусну терапію. Переривання прийому цих препаратів є загрозою для життя наших пацієнтів.
Генеральний директор Черкаського обласного КП «Фармація» Олег Борисенко вважає, що ліцензування – закономірний процес:
– Ми підходимо до європейських стандартів. Хоча ліцензування – додаткова затратна частина, але сподіваюсь, що ціна на ліки не підвищиться. Ліцензія видаватиметься за заявницьким принципом та її дія буде безстроковою. Додаткова затрата на оплату ліцензії не повинна позначитися на ціні ліків навіть у копійках. Маю підстави вірити у заяви і прем'єр-міністра Миколи Азарова, і голови Держлікслужби України Олексія Соловйова про те, що не здорожчає жоден імпортний препарат. За інформацією дистриб'юторів, вони мають на складах достатню кількість імпортних ліків для безперебійного їх надходження у роздрібну аптечну мережу. На сьогодні я спокійний, дефіциту ліків немає.
реклама
