Громадська рада Черкас впевнена, що її дії — на часі

У рамках роботи Громадської ради Черкас відбувся „круглий стіл“ за участю членів цієї громадської спілки, які мали озвучити свої пропозиції щодо внесення змін до Статуту територіальної громади міста. Про таку необхідність голова Громадської ради, почесний президент ПАТ „Азот“ Валентина Жуковська говорила давно. Нині вона вважає настав  саме той момент, коли зміни у стосунках влади та громади диктує сам час. Наразі, членами ради вже зібрано 26 тис. підписів, які згідно ст. 26 Статуту територіальної громади Черкас потрібні для внесення змін до цього документу. До участі у „круглому столі“ було залучено ряд юристів аби прописати запропоновані зміни відповідно до норм правочинства.

Головними вважаються дві зміни: щодо депутата місцевої ради, який не повинен поєднувати чиновницьку та депутатську роботу.( мова йде про розмежування у його роботі законодавчих та виконавчих функцій ) та прозоре читання та прийняття бюджету, зокрема, бюджету розвитку( де громада повинна мати право голосу щодо розподілення коштів).Риси нашого владного істеблишменту, на думку Жуковської, — це бажання керувати самостійно, щоб ніхто не заважав. Але ефективність і головне результативність такого керування далека від очікувань людей.

Учасники громадського зібрання також дійшли згоди щодо створення спеціальної групи з числа фахових експертів, яка власне, і створить нову редакцію Статуту, який Валентина Жуковська називає малою Конституцією міста.

Валентина Жуковська нагадала, що статут приймався ще у 2005 році, а деякі поправки вносились 2011 року.

„Час біжить та кардинально змінює суспільні відносини., — акцентувала увагу голова ради. — Бо нині стоїть питання перезавантаження влади, питання зміни принципів співпраці та стосунків влади і громади. Наразі, на жаль, суттєвих важелів впливу громади на дії влади, навіть на обізнаність громади про дії влади нині досі не має. Потрібна саме така самоідентифікація, яка дозволить відзеркалити думку саме черкаської спільноти, те, власне, що очікує громада у плані життєдіяльності міста.“

Громадська рада Черкас, на думку її членів, дивлячись на те, як було використано бюджет 2013 року, і розуміючи, що Черкаси об`єктивно не мають великих можливостей у нарощуванні своїх доходів, неодноразово ставила питання про більш ефективне використання бюджетних коштів. Черкаська міська рада, на  їхню думку, мала представити бюджет громаді у доступною мовою у розрізі різних напрямків :стратегічних, першочергових і т.і. Так, щоб пересічні городяни зрозуміли-куди власне розподіляються кошти. А не так, як  вони мають спостерігати під час сесії міськради, коли безкінечно вносяться зміни. Адже навіть досвідченим фінансистам непросто відслідкувати процеси перебросу коштів із однієї програми на іншу та зробити однозначні висновки, як було розпорошено кошти.

„Я не думаю, що нині громада може самостійно у цьому розібратися, — вважає Валентина Жуковська  — Коли ми почали цю тему піднімати з проханням надати громаді відомості щодо розподілення бюджету, щоб без проблем можна було сказати: „рік минув, зроблено те-то й і те-то у низці нагальних питань“, стикнулися із тим, що ані депутати, ані виконком не мають ніякого бажання про це говорити із громадою, мовляв,„ми самі знаємо, що нам робити і ви нам не указ“. Зрозуміли, що форма та мова спілкування влади із громадою страшенно віддалена від народу, і з цим потрібно боротись“.

Валентину Жуковську страшенно обурює, що наприклад, у Вінниці згадані стосунки цілком спрямовані у бік запитів громади, а чиновники обираються на конкурсній основі.

„Коли депутат йде працювати на громадських засадах, однак з метою посісти якусь „хлібну“ посаду у виконкомі, це є підставою для народження корупції, — звернула увагу Жуковська. — З одного боку, така людина готує певні рішення, з іншого боку, за них же й голосує. І тут ми бачимо, що ланка контролю над депутатом втрачається, більше того, і сам депутат втрачає зв`язок із реальністю, тобто із громадою, яка його обирала та вимагала від нього певних покращень. Якби депутат був відокремлений від готування певних рішень, від ціни питання,  то б слідкував за тим, щоб не образити інтереси громади. Але спокуса у нас зараз вища за такі запити!“

У який термін має бути підготовлений та затверджений оновлений статут?

Звісно, процес — непростий, він потребує пошуку, врахування та узагальнення усіх думок черкасщан. Але, як переконані члени громадської спілки Громадської Ради Черкас, стане можливим дійти згоди у різних думках під час проведення низки продуктивних „круглих столів“.Причому, не затягуючи цей процесу у часі.

Як до цього процесу має долучитися сама громада Черкас? Відповідно через процедуру громадських слухань, або через слухання в окремих колективах та професійних спілках.

Координатор юридичного напрямку громадської спілки Громадська рада Черкас Руслан Поставничий зауважив :„Думка юристів має бути врахована беззаперечно, бо статут є, перш за все, юридичним документом. Однак він має бути виписаний у такій спосіб, щоб бути максимально доступним у викладенні норм та зрозумілим для громади. Для того, щоб громада мала повноцінний контроль, наприклад, за фінансовими потоками, ми вбачаємо за необхідне щорічне звітування міської влади про бюджет року, що минув, та використання його коштів, та в обов` язковому порядку проведення громадських слухань про необхідні напрямки щодо доцільності використання коштів на ті чи інші цілі та програми соціально-економічного розвитку.“

Тетяна Балякіна