Ткаченко досі пам’ятає смак «переселенського» хліба

Голова Черкаської облдержадміністрації Юрій Ткаченко сьогодні під час прес-конференції пригадав, як свого часу був у ролі переселенця.

– У радянські часи наша родина жила в Молдові, – розповів Юрій Олегович. – У 1990 році, коли відбувалися трагічні події в Придністров’ї, ми переселилися в Україну. Я на собі відчув, як це важко – бути переселенцем. Стару квартиру в нас забрали разом із меблями. Ми переселилися до родичів. Вони забезпечили їжею, але гостро стояло питання роботи. Був початок 1990-х років. Коштів постійно бракувало. Були часи, коли на кухні із продуктів був сам хліб. Я добре пам’ятаю смак цього хліба...

Губернатор зазначив, що в суботу зустрічався із переселенцями із Криму. Якщо в п’ятницю їх було 62 особи, то зараз – уже 128 осіб, і потік переселення зростає. Багато хто привозить своїх дітей до черкаських родичів – таких випадків на сьогодні зафіксовано 34. Малих «біженців» потрібно забезпечити перебуванням у дитсадочках та шкільним навчанням.

– Я дав доручення, і тепер при вході в адміністрації, в міські ради буде великими літерами написано, хто саме відповідає за роботу з переселенцями, та номер телефону цієї особи, – зазначив Ткаченко. – Найімовірніше, такими відповідальними особами будуть представники центрів зайнятості або управлінь сім’ї, молоді та спорту. Вони координуватимуть роботу служб соціального забезпечення, пенсійної, усіх служб, які мають долучитися до того, щоб забезпечити родини переселенців усім необхідним.

Крім того, голова облдержадміністрації пообіцяв, що він не буде покладатися тільки на центри зайнятості, а особисто візьметься за пошук роботи для кримчан. Також він залучатиме до цього в.о. міського голови Віктора Білоусова.

– Одне діло – центр зайнятості, а інше – коли керівник (я чи Віктор Федорович) зателефонуємо, наприклад, до керівника «Азоту» з проханням, враховуючи сьогоднішню складну ситуацію, взяти людей на роботу, – сказав Ткаченко.

Органи влади й місцевого самоврядування намагатимуться компенсувати переселенцям кошти, витрачені на оренду житла, на період, поки людина не знайде роботу й не «стане на ноги». Крім того, охочим підприємці, які працюють у галузі сільського господарства, зможуть надати роботу й житло в селі. Інший варіант – тимчасове проживання у закладах соціальної сфери, охорони здоров’я, гуртожитках.