Українські військові повідомляють про блокаду Слов'янська, в якому перебувають численні бойовики під командуванням офіцера ГРУ Ігоря Гіркіна. Про ефективність такої блокади У інтервю «Газеті по-українськи» розповів депутата черкаської міськради Володимир Мамалига – учасник багатьох локальних конфліктів на території колишнього Союзу РСР.
– Керівник диверсантів Ігор Гіркін заявив, що без підкріплення терористи довго не протримаються. Це правда чи блеф?
– Це неправда. З досвіду знаю, що такі блокади можуть тривати місяцями й роками. Повної блокади, себто класичного кільця там немає. Я не здивуюся, якщо досі ходять на села автобуси. Тобто підкріплення й боєприпаси постачаються терористам справно. Коли я був в нібито оточеному й блокованому російськими військами Грозному, то щодня їздив ночувати в Гудермес, бо там було світло й гаряча вода. На ранок знов повертався в чеченську столицю. Донбас мало схожий на мою Черкащину. Повністю заблокувати ті ж Черкаси неможливо, хоч вони й блоковані з одного боку річкою. На Донбасі міста великі й густонаселені та ще й розташовані одне біля одного. Тому ні про яку класичну блокаду в Слов'янську мова не йде.
– Чи означає це, що бойовики зовсім не страждають від блокади?
– Першими почнуть відчувати труднощі не бойовики, а цивільне населення. Зникне світло, почнуться перебої з водою, хлібом, медикаментами. Тобто з'являться ознаки справжньої гуманітарної катастрофи, якої поки ще немає.
– Чим закінчиться збройний конфлікт на Донбасі?
– Варіантів два. Або ми очистимо Україну від нечисті, або втратимо Донбас. Ситуація ускладнюється дірявим кордоном через який в Україну вільно проникають козачки та інші напіввійськові особи з сусідньої держави. Своїм прикладом вони показують, що насправді цих вояків приваблює не висока пенсія в Росії, а можливість безкарно грабувати й мародерствувати тут в Україні. Влада мусить міцно перекрити кордон. В іншому випадку ризикує отримати довготривалий конфлікт.
– Чи пошириться війна за межі Донбасу. Я маю на увазі не Одесу, а суміжні області – Дніпропетровську, Харківську й Запорізьку?
– Навряд. У цих областях симпатики Росії живуть переважно в обласних центрах. Вони діляться на три категорії – проросійський люмпен (безробітні й неосвічені люди) маргінальні організації на кшталт харківського "Оплоту" й інтелігенція з числа любителів Пушкіна. Останні воювати точно не підуть. Двоє перших напряму залежать від отриманих грошей. Водночас у райцентрах трьох суміжних областей підтримки населення, схожої з тією, яка є в урбанізованому поліетнічному Донбасі, сепаратисти не матимуть. Райцентри в цих областях українські. Населення до диверсантів ставитиметься вороже. На Донбасі казкам про звірства бандерівців населення вірить всі 23 роки незалежності України.
– Чи означає це, що запровадження справді ефективних фінансових санкцій проти Росії зупинить український конфлікт?
– Сумнівно. Конфлікт зачепив громадську складову – названі мною три верстви населення. Люмпену байдуже, що з сьогоднішнього дня внаслідок санкцій він не зможе купити банку угорського зеленого горошку. Він поступово втягується у війну й звикає до неї. Вихід має бути один – роздати зброю патріотичному населенню. Приклад Одеси, де озброєні антитерористичні батальйони охороняють органи державної влади й відбивають охоту в сепаратистів іти на штурм, свідчить на користь моєї пропозиції. В тій же Чечні чи в Придністров'ї зброю роздавали не кому попало, а відданим командирам, які в свою чергу набирали відданих людей. За моїми спостереженнями зникли лише кілька одиниць цієї зброї. Решта була в надійних руках, які не зацікавлені вчиняти безлад й кошмарити рідні міста. Події 2 травня в Одесі можуть легко повторитися в Черкасах, бо тутешня міліція навряд чи чимсь радикально відрізняється від одеської. Сепаратисти можуть взяти кілька автоматів, підкупити тисячу осіб на свою підтримку, а захистити місто не буде кому, бо добропорядні громадяни, на жаль, беззбройні й безборонні.
реклама
Коментарі
Москалику, те, що ти пишеш свою маячню на форумі говорить лише про те, що нажаль Мамалига погано воював. А твого любимого Путлера нехай москалі бояться.
Стрічка RSS коментарів цього запису