Черкащанка Олена Берданова чотири місяці тому втратила дворічного сина. Онкозахворювання подолати не вдалося. Безнадійно хворий малюк помирав у лікарні. Про це пише ВВС.Україна.
"Ми бачили та усвідомлювали, що все, нічого вже не повернеться. Але якоїсь підтримки, звичайно, психологічної, не вистачало", - пригадує жінка.
Щороку у Черкаській області, за статистикою волонтерів Асоціації "Жити завтра", помирає до тисячі невиліковно хворих людей, є серед них і діти. 80% цих безнадійних хворих області забирають онконедуги, решту ж – інші захворювання.
Гідно та безболісно доживають віку одиниці з них. Полегшити останні дні недужих могла би служба паліативної хоспісної допомоги.
Понад 10 років вона діє в кількох обласних центрах України, але на Черкащині повноцінного хоспісу немає до цих пір. Є лише зачатки, волонтерський рух, але служба не організована.
У більшості випадків, розповідають черкаські волонтери, пацієнтів, яким жити лічені дні, виписують додому. Батьки та діти залишаються, переважно, сам на сам з горем та болем.
"Суть палеативу в тому, щоб дати людині ту якість життя, на яку вона заслуговує. Незалежно від соціального статусу. Кожен має право достойно піти з життя. Те, що людину не можна вилікувати, не означає, що їй не можна допомогти", - переконує одна з ініціаторів створення у Черкасах служби паліативної хоспісної допомоги дітям Світлана Федорова.
Від ліжок - до хоспісу
В області затверджені заходи розвитку паліативної та хоспісної допомоги на Черкащині до 2015 року. Відповідно, місцеві головні лікарі мають винести на розгляд сесій місцевих рад питання про створення матеріально-технічної бази та відкриття хоспісів паліативної допомоги для дітей та дорослих. До зазначеної дати залишилося не так багато часу.
Головний лікар Черкаського обласного онкологічного диспансеру Віктор Парамонов каже, що законодавчо всі умови роботи хоспісів в Україні визначені, але потрібна політична воля місцевої влади, щоби реалізувати це на практиці:
"Щоб започаткувати у Черкасах та регіоні повноцінну хоспісну службу, потрібна лише політична воля керівництва області, міста з визначенням конкретних термінів і матеріальною частиною. Приміщенням, щонайменше, та іншими базовими речами".
Для дорослих пацієнтів в області створено 55 паліативних ліжок у загальних палатах міської та районних лікарень, а от проблема приречених хворих дітей та їхніх родин не вирішена.
"На базі чотирьох райлікарень області функціонують 40 ліжок, які виконують функцію паліативних. Також на сьогодні вже маємо 15 таких місць у терапевтичному відділенні Другої Черкаської міської лікарні", - звітує прес-служба Департаменту охорони здоров’я Черкаської обласної адміністрації.
Утім, каже обласний позаштатний спеціаліст з паліативної медицини Тетяна Гончаренко, наявність ліжка ще не означає, що людині надають належну допомогу. Найгірше ситуація - в районах.
"Хоспісні хворі звертаються за місцем проживання, де їм надають медичну допомогу у необладнаних для цього загальних палатах. Ліжко є, але належного догляду немає, оскільки для цього має бути залучений спеціально підготовлений персонал. Догляд за хворою людиною, у якої обмежений прогноз подальшого життя, лягає на плечі родичів. На жаль, вони не завжди знають, як можна у такій ситуації допомогти хворому", - констатує пані Гончаренко.
Усі ці ліжкомісця розраховані на дорослих пацієнтів, а тягар останніх днів життя хворої дитини батьки несуть самотужки. Часто морально та матеріально виснажені.
Утім, після зустрічі з ініціативною групою Директор департаменту охорони здоров’я черкаського МВК Олег Стадник запевнив, що у найближчій перспективі можливо перепрофілювати кілька ліжок в одній з лікарень міста в паліативні для дітей.
реклама
Коментарі
декілька реальних причин небажання впроваджувати хоспісну допомогу:
1. Смертність, за кожну смерть треба написати 20 бумажок, зробити розтин, аналізи і т.д. навіть в хоспісі це всеодно потрібно робити
2. Наркотики, хоспісна допомога включає в себе отримання, видачу та зберігання наркотичних речовин, а це великий "геморой" для закладу
3. "Зберігання та утилізація" трупів, треба мати морг та крематорій, а це ще додаткові проблеми.
Тому хай не росказують що все залежить від влади, Просто ніхто з головн.лікарів не хоче цим займатись, томущо як кажуть "овчинка выделки не стоит"
Стрічка RSS коментарів цього запису