У музеї Б. Хмельницького Національного історико-культурного заповідника «Чигирин» відбулася зустріч творчої інтелігенції Чигирина з відомим композитором, співаком, диригентом, сопілкарем, бандуристом і кобзарем Юліаном Китастим (США). Гри на бандурі він вчився у батька – Петра Китастого, активного учасника та заступника диригента Української капели бандуристів ім. Тараса Шевченка. Зараз пан Юліан курує Нью-Йоркську школу гри на бандурі, очолює New York Bandura Ensemble і авангардне Experimental Bandura Trio. З 1990-х років Юліан Китастий – частий гість в Україні. Його творчість – це поєднання традиційного кобзарського мистецтва з експериментом, це постійний пошук нових засобів виразності і стилістичних комбінацій. На Чигиринщині Юліан Китастий перебував в рамках роботи над проектом «Джерела Шевченка. 1814-2014».
Кобзар у супроводі знімальної групи подорожує по місцях, пов’язаних із життям і творчістю Шевченка в Україні, з метою осмислити вплив ландшафтів та середовища культури на твори Тараса Григоровича.
Юліан Китастий зустрічається з шевченкознавцями, музейниками, краєзнавцями та представниками культурно-мистецького середовища, аби «віднайти музичні та народно-поетичні джерела, з яких Шевченко черпав свої ідеї та актуалізувати їх у нашому часі».
Продюсером проекту є Сергій Проскурня – відомий український режисер, який у рік 200-літнього ювілею Шевченка вже реалізував два цікаві проекти «Наш Шевченко» та документальний фільм «Шевченко. IDентифікація». Юліан Петрович брав участь у проекті «Наш Шевченко», де читав уривок з поеми «Неофіти». Саме тоді виник задум нового проекту, який зараз і реалізується.
Під час перебування на Чигиринщині Юліан Китастий разом зі знімальною групою відвідав місця, де бував Тарас Шевченко: Чигирин, Суботів, Холодний Яр.
Під час зустрічі в музеї Б. Хмельницького бандурист говорив з присутніми про Тараса Шевченка, події в Україні та виконував для них чудові українські пісні під акомпанемент бандури, які надихали й Тараса Шевченка. Голос та гра Юліана торкалися найтонших струн людських душ. А слухаючи такі пісні як «Молитва» чи «Гей, скинемось та по таляру», присутні не могли стримати сліз, настільки ці пісні були співзвучні з нашим сьогоденням.
Подальша подорож знімальної групи продовжиться по Чернігівщині та Полтавщині. У фіналі проекту зйомки усіх подорожей, зустрічей, концертів увійдуть до відеофільму «Джерела Шевченка. 1814-2014».
Олена Трощинська,
молодший науковий співробітник НІКЗ «Чигирин»
рекламаЦікаві новини звідусіль
