В ОДА думали над створенням хоспісів

Об’єднати зусилля громадських організацій, обласної та місцевої влади для надання належної підтримки пацієнтам, котрі потребують паліативної та хоспісної допомоги, зокрема створити в м. Черкаси та області хоспіси, які відповідатимуть європейським стандартам – про це 16 жовтня у прес-центрі облдержадміністрації за круглим столом на тему «Паліатив – справа кожного» говорили представники обласної та міської влади, неурядових, громадських та благодійних організацій.

Заступник директора Департаменту охорони здоров’я облдержадміністрації Наталя Лакуста зазначила, що хоспісна та паліативна допомога є надзвичайно необхідною. Більше того, це не лише медичний напрямок, а й психологічний і соціальний.

– Для того, щоб створити хоспісні центри чи відділення, мають працювати спільно фахівці різних напрямків, – говорить Наталія Михайлівна. – На жаль, така система недостатньо розвинена в Україні, оскільки ми не маємо відповідної нормативної бази для створення таких відділень. Проте важливим наразі є збільшення кількості так званих паліативних ліжок.

Утім, незважаючи на наявні проблеми, робота в цьому напрямку проводиться. Зокрема, в Ротмистрівці на Смілянщині створено 15 ліжок паліативної та хоспісної допомоги, є вони й в Іркліїві та у Черкаській міській лікарні № 2.

Завідувач Центру дитячої онкології та гематології ЧООД Ірина Іванова зупинилася на проблемах знеболення та догляду невиліковно хворих пацієнтів дитячого віку. Поряд із тим, вона наголосила, що лікування в Центрі спрямоване на одужання. За її словами, 70-75% дітей, котрі лікуються у закладі, на щастя, одужують після спеціалізованого курсу хіміотерапії, оперативного комплексного лікування. Для невиліковних же хворих існує потреба створення дитячої паліативної палати.

Аби створити окремий заклад для надання хоспісної допомоги, слід розуміти, що це – велика система, в якій мають бути задіяні і соціальні, і медичні служби, і волонтери, зауважує голова благодійного фонду «Лицем до лиця» Сергій Псюрник. Каже: лише за кошт громадських організацій такий заклад створити нереально, тому необхідною є співпраця з державою. З огляду ж на нинішню складну соціально-економічну ситуацію в країні, для початку доцільним було б запровадження виїзної хоспісної служби. Вона може стати поштовхом до створення у майбутньому відповідного закладу зі стаціонарним відділенням. Така практика діє в європейських країнах.

Директор Департаменту інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю ОДА Сергій Пасічник запропонував громадському сектору напрацьовані пропозиції щодо цієї теми спрямувати до органів виконавчої влади на рівні області та держави. А голова правління ЧОВ ВБО «Всеукраїнська Мережа людей, які живуть з ВІЛ/СНІД» Олена Стрижак звернулася до присутніх із пропозицією створити робочу групу, до складу якої увійдуть всі зацікавлені та небайдужі люди, котрі працюватимуть у напрямку створення відповідної структури в області.

У приміщенні прес-центру під час круглого столу діяла фотовиставка, де були розміщені десятки світлин із зображенням діток – пацієнтів Черкаського обласного дитячого Центру онкології та гематології. Вона діятиме протягом двох тижнів, починаючи з 19 жовтня, в ТРЦ «Любава» з метою зібрати кошти на кисневий оксигенератор, вартість якого – близько 18 тис. грн. Планується, що така виставка невдовзі діятиме й у приміщеннях облдержадміністрації, обласної та міської рад тощо, інформують у Департаменті інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю облдержадміністрації Черкаської ОДА.

Довідка

Всесвітній День хоспісної і паліативної допомоги проводиться щорічно в другу суботу жовтня. У 2014 році цей день припадає на 11 жовтня.

Хоспіс є однією з форм паліативної допомоги – це спеціалізована медична установа для догляду за невиліковно хворими людьми в кінці життя. Філософія хоспісу стверджує, що хоспіс – це не «будинок смерті», але «будинок життя».

Цілі Всесвітнього Дня хоспісної та паліативної допомоги полягають у підвищенні інформованості світової громадськості про проблеми паліативної допомоги та хоспісів, сприяння у створенні умов для того, щоб люди могли висловити свої думки про проблему; підвищення розуміння медичних, соціальних, практичних і духовних потреб людей, які мають невиліковні захворювання та членів їх сімей; сприяння становленню та розвитку благодійних фондів, здатних підтримувати та розвивати рух хоспісної та паліативної допомоги у всьому світі.