«Той, що душі спасав словами: Григорій Білоус». Так називався вечір пам’яті черкаського письменника, колишнього голови обласної організації національної спілки письменників. Захід відбувся 11 грудня у Черкаській обласній бібліотеці для юнацтва.
Теплими словами згадували Григорія Павловича Білоуса колеги, освітяни, друзі та шанувальники його літературної творчості. На захід завітала і голова обласної ради Валентина Коваленко, яка свого часу перейняла на себе після Григорія Білоуса керування спілкою письменників.
Про Григорія Павловича згадували як про чудову людину, тонкого лірика і талановитого прозаїка. 22 листопада 2014 року йому б виповнилося 75 років. У своєму житті він працював і геологом, і журналістом. Проте справжнє покликання знайшов на літературній ниві. Його поеми про Григорія Сковороду і Тараса Шевченка, на думку критиків, заслуговують на те, щоб їх включили до шкільної програми з української літератури. А за поему «Вогонь у камені» Білоуса відзначили міжнародною премією ім. Г.Сковороди. Також він став лауреатом обласної премії ім. В.Симоненка і регіональної ім. М.Старицького. Григорій Білоус є автором роману «Рудоман», дитячих творів, багатьох публіцистичних творів і перекладів української літератури на інші мови, зокрема, польську і молдавську. Як данину цьому, на вечорі пам’яті нинішній голова обласної організації Національної спілки письменників Володимир Ткаченко прочитав перекладений особисто ним польською мовою дитячий вірш Григорія Білоуса.
Під час заходу лунали твори письменника та спогади про нього. Добрі слова про Григорія Павловича сказала і Валентина Коваленко. На її думку, Білоус є Вчителем та Митцем з великої літери.
– Пригадую, як на сесії обласної ради пролунав дзвінок, і мені сказали: «Помер Григорій Павлович Білоус». Тоді відразу була хвилина мовчання. Потім я все зробила, щоб похоронити його, пошанувати його так, як належить. Він хотів, коли буде переступати межу вічності, бути біля Василя Симоненка. Так і трапилося. Якраз він недалечко, навскоси через дорогу від Василя. Тоді я пообіцяла, що книжечку «Хитрі оченята», яку він готував до друку, ми видамо. І ми видали. І хотілося б, щоб і пам’ятник йому був, тому що це соромно, що немає пам’ятника.
Також Валентина Михайлівна скористалася нагодою і подарувала Черкаській обласній бібліотеці для юнацтва низку нових літературних видань.
Про це інформує відділ інформаційного забезпечення та взаємодії із засобами масової інформації Черкаської обласної ради.
реклама
