Ієромонах шукає на Смілянщині печерний монастир

Ієромонах Ахілла (Багрій), настоятель храму Воскресіння Христова що в Костянтинівці Смілянського району, намагається відшукати поблизу села Мале Старосілля на Смілянщині сліди старовинного печерного монастиря, відомого ще з XVII століття як Свято-Успенський Виноградівський (Ірдинський).

На фото – ієромонах Ахілла (Багрій)

Із цією метою священик організував уже другу науково-краєзнавчу експедицію, яка побувала на місці 19 березня, пише на офіційному сайті УПЦ (МП) учасник експедиції смілянский журналіст Олександр Слєпцовський. Першу експедицію було здійснено восени минулого року.

Ієромонах Ахілла давно захоплений ретельним вивченням історії славетної обителі, а віднедавна з благословення Високопреосвященнішого Митрополита Черкаського і Канівського Софронія паралельно з дослідницькою роботою в архівах займається пошуком решток монастиря, у тому числі легендарних чернечих печер з метою відродження на цих святих місцях чернечого життя.

Учора учасники експедиції прибули до Малостаросільського психоневрологічного інтернату, який розташувався на теренах колишнього Виноградського монастиря, а вже звідти було звершено підйом крутосхилами, які оточують інтернат, на верхівку гори, де, за переказами й спогадами лісників, старожилів, були рештки будинку настоятелів обителі.

Перед початком керівник експедиції ієромонах Ахілла з молитвою вклонився біля хреста, під яким поховані хворі колишнього лепрозорію, розстріляні гітлерівцями під час окупації.

На фото – ієромонах Ахілла (Багрій)

На верхівці гори на експедицію чекав глухий ліс. Подекуди можна було бачити глибокі вирви – сліди від вибухів німецьких бомб, які скидали на голови мужніх партизан: у роки війни в тутешніх непролазних лісових хащах діяли радянські партизанські загони.

Крок за кроком учасники експедиції обстежували місцевість, коли раптом справді натрапили на рештки древньої кам'яної споруди, яка могла бути не лише будинком, де жили ченці (його східна частина має вигляд домової церкви), а й господарчим приміщенням – наприклад, млина: від міцного підмуру можна простягнувся штучний рів, який сполучається з досить глибокою ямою такого ж штучного походження.

Слід визнати, що учасники експедиції не першими побачили ці рештки: на цьому плато працюють лісники, які займаються заготівлею будівельного лісу, а також помітні сліди перебування так званих «чорних археологів», які в порушення законодавства самостійно полюють за історичними артефактами.

У планах ініціативного отця ієромонаха Ахілли – нова експедиція з метою пошуків чернечих печер і легендарного «графського шляху» – кам'яної дороги, яку проклав у ці заповітні місця відомий меценат, дослідник і підприємець царської добий граф Олексій Бобринський. Планується також проведення першої науково-історичної конференції із залученням професійних вчених-краєзнавців: цю ініціативу вже ухвалив і підтримав авторитетний черкаський вчений, академік Анатолій Морозов.

За згоди керівництва інтернату найближчим часом планується також відродити молитовне життя та постійне духовне опікування пацієнтами цього соціального закладу. Паралельно з цим буде наведено порядок на території колишнього чернечого кладовища, а також решток чернечих печер, які є офіційною пам'яткою Виноградівського монастиря.

Насторожує те, що віднедавна до цих місць занадилися люди, які звершують тут молебні у день страти останнього російського імператора і підносячи молитви за відродження монархії. Який зв'язок між цими моліннями й монастирем – досі залишається невідомим.

І поки одні дикуваті люди моляться за відродження російської монархії, отець ієромонах Ахілла – справжній пастир і патріот нашої землі – не лише молиться, а й робить конкретні справи, щоби повернути сюди живу чернечу молитву і благочестиве чернече життя. Незабаром сюди планує навідатися й особисто владика Софроній, щоби ступити на цю святу землю і піднести архіпастирську молитви за тих, хто молитвами й подвигами кував славу легендарної Виноградівської обителі, пише Олександр Слєпцовський.