За новим законом «Про запобігання корупції» викривач корупційних дій може повідомляти про них анонімно. Про те, як це зробити, під час сьогоднішнього круглого столу «Дорогою реформ: як зміни законодавства вплинуть на життя черкащан» розповів старший аналітик Transparency International Україна, експерт Реанімаційного пакету реформ Олександр Калітенко.
– У суспільстві існує таке відчуття, що корупція тотальна, вона є скрізь, і боротися з нею страшно, небезпечно, а можливо навіть безглуздо. Але справжня ціна корупції – в тому, що корупціонер покладається на мовчання пересічних людей. Якщо вони перестануть мовчати про випадки корупції, то потенційний корупціонер тричі подумає перед тим, як взяти хабар чи вчинити інші незаконні дії, – наголосив пан Калітенко. – Крім того, це підвищить рівень несприйняття корупції суспільством, тому що на сьогодні суспільство все ще часто вважає викривачів корупції «стукачами» і «донощиками».
Як наголосив експерт, серед пріоритетів створюваного Національного агентства з питань запобігання корупції є спілкування з викривачами корупції та їх підтримка. Крім того, про факти корупції можна повідомити керівникові корупціонера, Національному антикорупційному бюро, в прокуратуру, міліцію, представникам громадськості або журналістам.
Повідомляти можна з зазначенням свого імені й без зазначення – така норма нового Закону «Про запобігання корупції». В цьому є певна суперечність із Законом «Про звернення громадян» (де мовиться, що анонімні звернення не розглядаються), але цю суперечність законодавець має усунути.
Для тих, хто, повідомляючи про достовірний (і особисто перевірений!) факт корупції, називає себе, закон передбачає заходи захисту: забороняється звільнення, переведення на інше місце роботи, зміна умов праці, притягнення до дисциплінарної відповідальності, скорочення зарплати тощо.
– Якщо вас було звільнено з роботи через повідомлення про корупцію, держава може призначити вам виплату вашого шестимісячного заробітку, – наголосив Олександр Калітенко. – Інформація про викривача може бути розголошена лише за його згодою.
Втім, зрозуміло, що й після цього у викривачів корупції залишається чимало підстав для побоювань.
Тому закон дозволяє анонімні повідомлення – за умов, якщо інформація стосується конкретної особи та містить фактичні дані, які можуть бути перевірені. Перевірка здійснюється впродовж 15 днів після отримання інформації.
Як зберегти свою анонімність? Експерт запропонував низку практичних порад:
– не надсилайте інформацію зі свого робочого комп’ютера, це може бути небезпечно,
– переконайтеся, що комп’ютер, з якого ви повідомляєте, матиме оновлення антивірусних бази та програмного забезпечення,
– пам’ятайте, що телефонні канали зв’язку не є стовідсотково надійними,
– можете використовувати спеціальний браузер Tor для шифрування та анонімізації,
– слідкуйте за тим, щоб вас не могли визначити логічним шляхом (за стилем мови, характером інформації – якщо нею володієте тільки ви тощо),
– не зберігайте копію інформації на своєму комп’ютері або доступній іншим флешці,
– не повідомляйте стороннім людям, що ви плануєте стати викривачем,
– не користуйтеся для передачі викривальної інформації загальними (публічними) wi-fi-мережами, вони не є стовідсотково безпечними,
– враховуйте, що деякі документи можуть містити метадані (наприклад, у документах Word у службовій інформації можуть автоматично зазначатися імена, прізвища, дати),
– не надсилайте інформацію з «анонімних поштових скриньок», тому що вас усе одно зможуть знайти за IP-адресою,
– якщо надаєте інформацію одночасно декільком правоохоронним органам, медіа і громадським активістам, інформуйте їх про це, щоб вони при відпрацюванні інформації не заважали один одному.
реклама
Коментарі
Реальная история из черкасской пятипэтажки. Пожилая женщина, соседка, начала убирать во всем подьезде. Бесплатно. Очень качественно и часто. Всегда было чисто. Жильцы сами начали собирать ей по десять гривен в месяц. Через какое-то время, кто-то наложил кучу в подьезде. Реакция некоторых жильцов: "гы-гы-гы, бабке наср...ли, (говорила немолодая женщина)"; "я знаю кто наложил кучу, но не скажу. Я — не стукач, (говорил немолодой мужчина)". А у меня было ощущение, что наср...ли не бабушке, а всем нам, жильцам этого подьезда. И было понимание почему, когда кого-то избивают на улице, никто не звонит в милицию. Ведь не стукачи же мы.
Думаю в Европе правильнее. Проехал какой-то ур..д на красный свет — сразу десяток звонков в полицию.
Стрічка RSS коментарів цього запису