На Черкащині знов вирощують стародавню пшеницю

Пшеницю під назвою «спельта», яку науковці вважають праматір’ю сучасних сортів, знов вирощують на Черкащині. Про це йшлося 14 серпня під час науково-практичної конференції «Спельта-2015», яка пройшла в стінах газети «Черкаський край».

У стародавні часи спельта, якій близько 5 тисяч років, панувала на полях Вавілона, Єгипта та землі Ізраїлю, відтак перейшла до Європи. Частина вчених вважає, що спельту вирощували трипільці (втім, інші переконані, що це була не спельта, а інша пшениця – полба).

В Україні спельту активно вирощували аж до ХІХ століття. Це – дуже зручна культура, адже невибаглива до погодних умов, стійка до хвороб, дуже поживна і досить урожайна. Проблема одна: зерна спельти вкриті плівками, які зберігаються при вимолочуванні, а отже таке зерно важче молоти. Крім того, ця пшениця – дуже тверда. Тому наші предки віддали перевагу більш сучасним сортам, які дають чисте і м’якше зерно.

Інтерес до спельти відродився у ХХ столітті, коли дієтологи звернули увагу на її надзвичайні поживні якості. Чверть вмісту зерна спельти – це рослинний білок, також багато вітамінів та інших корисних речовин, а от небезпечної для алергіків клейковини – мало. Науковці кинулися шукати у своїх країнах залишки посівів цієї культури. В українських Карпатах спельту знайшов на деяких присадибних ділянках відомий радянський генетик Микола Вавілов. Але невдовзі по тому його заарештували.

Слідами Вавілова пішов завідувач кафедри генетики, селекції та біотехнології рослин Уманського національного університету садівництва Федір Парій. Саме він розшукав у одному з гірських присілків на Львівщині невеликий посів «дідівської пшениці».

– Чи це була та спельта, яку вирощували ще у Древній Русі, чи її згодом завезли з Польщі, ми точно сказати не можемо. Але це – саме спельта, – розповів під час конференції сам Федір Микитович.

Схрещуючи спельту з іншими сортами пшениці, Федір Парій став автором цілої низки нових сортів, які набирають популярності і в Україні, і в інших державах. Популяризує науковець і саму спельту – після торішньої конференції «Спельта-2014» вирощувати цю культуру на Черкащині зголосилася ціла низка фермерських господарств. Їх зацікавило те, що в Європі спельту вважають дуже цінною дієтичною культурою, тому торгують нею за значно більшою ціною, ніж за звичні сорти пшениці.

– Я б хотів чітко відмежувати спельту від іншої стародавньої культури – полби. У нас ці дві культури чомусь часто змішують, навіть у наукових публікаціях, – зазначив Федір Микитович. – Полба – це 28-хромосомна пшениця, а спельта – 42-хромосомна. Що ще можна сказати про спельту? Вона має високий ламкий колос, який не потребував серпа. Ця культура може бути і ярою, і озимою. Зерно містить 24-25 відсотків білка, причому білок збалансований. Через відомі особливості спельту найчастіше використовують не для випікання хліба, а для виготовлення круп. Спельта має оригінальний, приємний смак.

Співорганізаторами конференції «Спельта-2015», крім газети «Черкаський край», виступили кафедра генетики, селекції рослин та біотехнології Уманського національного університету садівництва та Всеукраїнський науковий інститут селекції. Участь у конференції взяли науковці та господарники-практики з багатьох куточків України.

– Зростання інтересу в Україні до спельти я пов’язую з тим, що вона має високий експортний потенціал: Європа хоче мати якісні продукти, продукти з високим вмістом білка. А саме такою і є спельта, – наголосив Федір Парій.