На 60-му році життя перейшла у вічність талановита журналістка Валентина Васильченко. Скінчився, не знімає куряви земний шлях Валентини. Відома журналістка пішла за межу, де, не маємо сумніву, приєднається її душа до редакції колег, які вже на Небесах. Свій талант вона засвідчила ще під час навчання на факультеті журналістики Київського державного університету імені Т.Г.Шевченка.
Це пристрасний борець за порушені права громадян. Валентина, як ніхто, володіла Словом. Воно було гострим, колючим до тих, хто творив зло, і щирим, добрим до скривджених. Справжній журналіст - це і той, хто має своє ім'я, яке не сплутаєш ні з яким іншим.
Читачі "Вечірніх Черкас" чекали кожну її наступну публікацію. Її знали по всій Черкащині. Її любили і в Жашкові, де працювала в районній газеті, і в обласній "Молоді Черкащини". Працювала вона також власним кореспондентом газети «Факти та коментарі» в Черкаській області. Та найбільше розкрився її талант у "Вечірніх Черкасах". У редакції вона була справжньою майстринею журналістських розслідувань. Викриті зловмисники побоювалися гострого слова Валентини Андріївни. Досить згадати курйозний випадок, коли тогочасний великий міліцейський чин навіть ніби-то невдало стрілявся, бо до цього його, мовляв, довела журналістка Валентина Васильченко.
До високого журналістського авторитету вона йшла тернистим шляхом. Може тому, що мала безкомпромісний характер, нікому не вдавалося зламати її принциповість.
Не вистачатиме нам Валентини, тож пам'ятаймо її, будьмо вдячні їй за Талант, яким вона служила читачам.
Від редакції інтернет-видання "Прочерк"
Черкаська обласна організація Національної спілки журналістів України
Коментарі
Стрічка RSS коментарів цього запису