На Черкащині резонансне самогубство – на гранаті підірвав себе батько чотирьох дітей, який тиждень тому повернувся із АТО. Про це йдеться у сюжеті «Надзвичайних новин», - інформує «Про все».
– Ми просто відпочивали і почули глухий вибух, – розповідає дружина покійного Світлана Меретукова. – Ми підскочили, бо воно трусонуло. Я вийшла і дивлюся, що двері пробиті. Далі побачила, що чоловік лежить з відірваною рукою.
Олегу було 48 років. Він рік відслужив в АТО, повернувся лише тиждень тому. Зі слів дружини, вже зовсім іншим чоловіком – пригніченим, а часом дуже різким. Увесь час скаржився на несправедливу війну, а найбільше – на відношення чиновників до таких, як він.
– Думок про самогубство не було, а просто був депресивний стан через те, що додому їх (бійців – ред.) відпустили невчасно, – каже дружина.
Та попри це чоловік ні разу не обмовився про наміри покінчити життя самогубством. Він будував плани на майбутнє, збирався далі працювати задля своєї великої сім’ї – Олег зі Світланою виховували чотирьох дітей.
– Я б не сказав, що після повернення з війни він був якимось «задьорганим», – говорить сусід та друг Юрій. – Ми спілкувалися з ним і в нього були далекоглядні плани побудувати гараж, зробити щось для родини.
Юрій також нещодавно повернувся з війни. Про те, що у товариша була граната, не знав. Однак, каже, цього б не трапилося, якби демобілізованих бійців перевіряли ретельніше.
Напередодні, за словами дружини, Олег поводився, як завжди. Щоправда, спати пішов в окрему кімнату. Це і врятувало рідних від ще більшої трагедії, адже осколки від гранати розлетілися по всій кімнаті.
У поліції відкрили кримінальне провадження.
– Інформація внесена до єдиного реєстру досудових розслідувань, – зазначає начальник Звенигородського ВП ГУНП в Черкаській області Олег Калюжний.
Учасникам бойових дій дуже важко знову адаптуватися на мирній території. На більшість з них, окрім домашніх клопотів, чекає безробіття, а ще – байдужість чиновників та невиконання ними своїх обіцянок.
– Бійці, які приходять з війни, ніякої реабілітації не проходять, – додає Юрій.
Та й рідні часто не знають, як поводитися із бійцями. Матерям, дружинам також не завадила б консультація спеціалістів. Світлана, яка втратила коханого, звертається до всіх жінок, які дочекалися своїх рідних, бути терплячими та уважними до своїх чоловіків.
реклама
Коментарі
Лікуйтесь, Ви теж хворі. Тут трагедія української сім'ї, українських дітей, а Ви знову гебельсівській пропоганду хунти віщаєте.
напевно той голова сільради сам йому й гранату кинув, бо мріє жити і померти при совку. Тут мається не увазі не за руїн совку - так можна назвати новий олігархічний паханат, а за офіційного совку, як в ДНР/ЛНР
та какая там совесть обычная бытовуха, вернулся чел в свое нищее болото с 5 спиногрызами, да еще и с похмелья стопудово. гранату, правда, можно было применить поэффективней, хотя, может и шел, как ему казалось, какого голову сельрады взрывать.
Стрічка RSS коментарів цього запису