У черкаській школі відкрили меморіальну дошку «кіборгу» Подолянчуку

Меморіальну дошку капітану Євгенію Подолянчуку, який героїчно загинув 14 вересня 2014 року, захищаючи Донецький аеропорт, урочисто відкрили сьогодні в Черкаській спеціалізованій школі №3, яку він закінчив у 2008 році.

Старшокласники, котрі брали участь у церемонії, були серйозні та зосереджені, уважно слухали виступи, брали участь у молитві, яку провели священики УПЦ КП. Право зняти покрив із меморіальної дошки отримали батьки Євгенія – Петро Подолянчук та Ніна Джулай, його дружина Марія Сергєєва та директор школи Тетяна Ткаченко. Директор департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської міськради Марина Бакланова, стримуючи сльози, подякувала батькам та учителям школи за те, що вони виховали Євгенія героєм.

– Женя був незвичайною людиною, – сказав, звертаючись до учнів, бойовий побратим Євгенія майор Петро Герасим’як. – Це був лідер, за яким тягнулися інші люди. Особисто займався підготовкою бійців зі        своєї групи. Був інструктором по спортивному туризму. А найголовніше – був справжнім офіцером, патріотом. Він може бути прикладом кожному з вас – хоча б тому, що ніколи не пив і не курив, і цим був сильний. Люди це бачили й розуміли, що так теж можна жити. Він був зразком, і це не було просто бажання бути інакшим. Женя був таким, яким він був – це було так невимушено... Для нас, хто був разом із ним в одному бою, стало справжньою честю служити з капітаном Подолянчуком.

Дружина Євгенія Марія подякувала усім, хто пам’ятає її чоловіка і бере участь у вшануванні його пам’яті, особливо його другові Олександру, який профінансував виготовлення дошки.

Класний керівник Євгенія Ірина Кучеренко розповіла про те, що Євгеній із дитинства був особливим хлопцем – розумним, відповідальним, раціональним, здатним правильно сформулювати свою думку, товариським і доброзичливим.

– Він багато говорив про свої плани. Він завжди був у пошуку, у дії. У нього все було сплановано на годину, на день, на місяць, на роки наперед... Я тепер думаю, що він десь підсвідомо відчував, що йому вготоване таке коротке життя, і прагнув усе встигнути?.. – припускає Ірина Петрівна.

Євгеній Петрович з дитинства був учасником скаутського руху, членом організації «Пласт». Закінчивши у 2012 році Академію сухопутних військ ім. Гетьмана Сагайдачного, проходив службу в 3-му окремому полку спецпризначення (Кіровоград). У квітні 2014 року Євгенія направили для оборони аеропорту «Донецьк». Загинув від осколкового поранення у голову. Похований у с. Крутьки Чорнобаївського району, де живе родина загиблого. Посмертно нагороджений Орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеню, Залізним пластовим хрестом, а також відзнакою «Народний герой України». Посмертно присвоєно чергове військове звання – капітан. Родині Євгена обласна влада придбала квартиру.