Професійне свято – нагода не лише привітати, відзначити працівників галузі та підбити певні підсумки роботи, а й подивитися на професію під іншим кутом зору. Саме так зробили в Черкаському регіональному управлінні водних ресурсів у переддень професійного свята.
День працівників водного господарства України традиційно відзначаємо у першу неділю червня. Зазвичай прийнято вважати, що в цій галузі більше працюють чоловіки, адже певні види робіт просто неможливо перекласти на тендітні жіночі плечі. Однак насправді дуже часто в чоловічій професії зустрічається жінка, яка не лише належним чином виконує свою роботу, а й стає одним із кращих працівників Управління. Тож сьогодні про жінок та їхню роботу. Саме їх відзначили на цьогорічних урочистостях в Управлінні.
Тетяна Петренко переконана, що лабораторія – більше жіноче поле діяльності, адже скрупульозно і терпляче проводити різноманітні дослідження може насамперед жінка. Нині вона очолює лабораторію моніторингу вод та грунтів, у водному ж господарстві Тетяна Олександрівна близько 12 років. Каже, що роботу свою любить, тому професійне свято – певний привід пишатися тим, що належиш до цієї галузі, торкаєшся основи всього живого на землі – води.
– На те, що стала хіміком вплинули батьки, бо успадкувала їхню професію. Раніше працювала на заводі «Черкаське хімволокно», але там специфіка роботи – виробництво готової продукції. У Черкаському ж РУВРі спеціальність набула екологічного спрямування. Я вважаю, що робота з природніми водами цікавіша, більш поглиблена, розширена, певною мірою творча. Щодо лабораторії, яку очолюю, то скажу, що відчуваю відповідальність за неї і до кожного зі своїх підлеглих знайшла підхід. Можливо тому, наш маленький лабораторний колектив згуртований, дружній і об’єднує кваліфікованих спеціалістів, – розповідає Тетяна Петренко.
Не пошкодувала, що працює в галузі водних ресурсів і Лариса Олійник – провідний інженер з підготовки кадрів. В галузі вона близько 15 років, хоча й за фахом педагог, та зуміла опанувати всі тонкощі роботи кадровика. Переконана, що тут важливе не лише знання законодавства, ділової української мови, а й уміння знайти контакт з кожним працівником (а їх в Управлінні більше 200-т).
– Мені довелось набувати досвід в процесі діяльності, адже прийшла на роботу і відразу – квартальний звіт. Можу сказати з власного досвіду, що кадровик повинен бути водночас і психологом, і юристом, і діловодом, і просто рішучою людиною, яка швидко може приймати правильні рішення. Найбільше засмучує, коли доводиться звільняти людей через скорочення штату, а подобається, коли люди дякують за вирішення того чи іншого кадрового питання, – зауважує Лариса Олійник.
Ще однією цікавою особистістю та професіоналом своєї справи в Управлінні є Тетяна Сіренко, яка працює провідним гідротехніком Оболонської дільниці. В Управлінні близько 20 років, зарекомендувала себе, як відповідальний, ініціативний спеціаліст. Приділяє увагу організації та виконанню виробничих планів, утриманню в належному стані гідротехнічних споруд, захисних дамб з придамбовими територіями, дренажних каналів.
– Школяркою уявляла себе вчителем, та пішла маминим шляхом і, як і вона, по закінченні Херсонського сільськогосподарського інституту, стала гідротехніком. Працювати мені не важко, бо отримую задоволення від роботи і відчуваю підтримку дружного колективу. Ось буквально днями об’їжджали наші насосні станції (на Оболонській дільниці їх три) і насолоджувалися неповторними краєвидами, перевіряли роботу насосних установок. Тому робота – це моє життя, а професійне свято викликає радість від спілкування з колективом, адже наша дільниця розташована на Полтавщині, тому всі разом збираємося нечасто, – зізнається Тетяна Сіренко.
Більше 40 років життя віддала водній галузі Любов Гончарова. Шлях у професію розпочала з польової експедиції інституту «Укргіпроводгоспу» та посади інженера-геолога. Потім був «Черкасиводпроект» та Науково-виробничий центр Дніпровського БВО. З 2008 року очолює відділ експлуатації гідротехнічних споруд, вражає своєю наполегливістю та активною позицією.
– У своїй роботі основним завданням вважаю забезпечення експлуатації гідроспоруд та виконання робіт, пов’язаних із попередженням шкідливої дії вод і ліквідацією її наслідків. Також важливим аспектом є організація виконання та прийом в експлуатацію ремонтно-відновлювальних робіт, капітальний та поточний ремонт та природоохоронні заходи, – каже Любов Гончарова.
Насамкінець залишила жінку, яка працює в Черкаському РУВРі всього рік, але за цей час встигла зарекомендувати себе з кращого боку, продемонструвати якості керівника та професіонала. Тож знайомтесь, єдина жінка-керівник насосної станції в області – Наталя Грекало. Перше, що впадає в око при знайомстві комунікабельність і бажання знайти спільну мову з усіма. Можливо, завдяки цьому ключику вона може достукатися до кожного в організації: від начальника до своїх підлеглих.
– На роботу влаштувалась якраз напередодні професійного свята, на початку червня. В перший же день потрапила на перевірку насосних станцій і побачила їх зсередини, такими, якими є насправді. Коли почала працювати, з’явилася відповідальність, адже ми своєю роботою захищаємо населені пункти від підтоплень. Я керую невеличким чоловічим колективом, та за рік ми пристосувалися один до одного, вони поважають мене, а я називаю їх «героями», які в непростих умовах роблять усе для обслуговування насосної станції. Вони допомагають мені в роботі: щодня відкриваю для себе щось нове, а ще в моїй присутності стають стриманішими і спокійнішими. Мені подобається працювати в цьому колективі, цікаво постійно пізнавати, відкривати і професійно зростати, – ділиться своїми секретами Наталя Грекало.
Ось такі вони – жінки управління, ті, хто щодня допомагають чоловікам давати лад водному господарству Черкащини. Ті, хто в першу неділю червня відзначає професійне свято і про кого в цей урочистий день треба згадати.
реклама
