Сьогодні в Черкасах відбулася зустріч із заступником міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Тарасом Висоцьким та уповноваженим із земельних питань Романом Лещенком у рамках програми «Діалоги про Україну». Спікери повідомили, що посадовці Офісу Президента, урядовці, народні депутати проводитимуть зустрічі у регіонах країни, під час яких обговорюватимуть з представниками місцевого самоврядування та громадськістю ключові питання розвитку держави. Мета таких зустрічей – безпосередній діалог влади та суспільства, у результаті якого має бути напрацьована спільна позиція та спільні рішення з чутливих і важливих питань.
На події було представлено плани Уряду стосовно зміни системи управління земельними ресурсами. Серед головних пріоритетів є дерегуляція з питань землеустрою, реформа Держгеокадастру та всієї системи управління земельними ресурсами; значне передання повноважень щодо управління землею до ОТГ та місцевих рад; забезпечення фермерів достатнім фінансуванням на купівлю землі та інші потреби свого розвитку; антирейдерська реформа.
Як вже інформував «Прочерк», Тарас Висоцький зазначав, що законопроект про обіг сільськогосподарських земель – це лише верхівка айсбергу великої земельної реформи, початок якої орієнтовно намічається на жовтень 2020 року.
Водночас у присутніх було багато питань щодо запровадження ринку сільськогосподарських земель. Так співзасновник групи підприємств СТОВ «Дніпро» Олексій Душейко зауважив, що в цілому реформування ринку землі може мати місце, але до цього треба підходити досить зважено. Зокрема, аграрій звернувся до спікерів з рядом пропозицій, які просив врахувати в Києві.
Найперше щодо того, хто має право на купівлю землі у разі відкриття ринку.
– Є ж юридичні особи, які працюють за законодавством України і нібито мають право на купівлю землі. Водночас їх кінцевими власниками можуть бути громадяни не нашої держави. Тож це теж варто прописати в законодавстві, щоб кінцевими власниками тих юридичних осіб також були громадяни нашої держави. Окрім того, це мають бути ті особи, досвід в галузі обробітку землі в яких не менше п’яти років, – зауважив Олексій Душейко.
Також виступаючий додав, що зміна власника земельного паю не повинна передбачати зміни договору оренди.
– Щоб, ставши власником, компанія продовжувала виконувати соціальні зобов’язання на 5-10 років, які брав попередній орендар перед громадою. Адже треба думати про людей. Земельний кодекс так і говорить, але це треба прописати в законопроекті, щоб ще раз чітко це прозвучало. Окрім того, важливим є питання, який буде механізм для першочергового права орендаря викупити землю. Умовно кажучи, якщо це будуть покупці зі сторони, то мали б бути торги, а якщо мова про орендаря, що вже давно обробляє цю землю, то можливо варто зробити угоду без торгів… – зауважив Олексій Душейко.
Насамкінець аграрій додав, що варто розглянути питання планомірної купівлі земель, а не хаотичної купівлі ділянок серед поля, що інколи роблять у наших реаліях, щоб унеможливити іншому аграрію ведення діяльності.
– Уявіть, що хтось бере в оренду серед поля ділянки в шахматному порядку. Досить на полі в сто гектарів взяти в оренду десяток ділянок і це унеможливить проходження техніки. Тобто має бути законодавчий механізм, як ділянки мають розмінюватись, щоб не спинити виробництво іншому аграрію. Є ж приклади, коли одна особа викуповує пай, забиває бетонні палі і вже зрошувальна установка, розрахована на певний об’єм, не може проїхати, – зауважив аграрій.
Посадовці пообіцяли врахувати усі ризики.
реклама
Коментарі
Стрічка RSS коментарів цього запису