Небезпечне народовладдя. Які ризики несуть зміни до Конституції президента Зеленського?

Законодавча ініціатива народу є небезпечною зміною до Конституції. Впровадження такої новації є ризикованим не лише для діяльності українського Парламенту, але і для безпеки українських громадян.

Тему народовладдя Володимир Зеленський активно використовував під час передвиборчої кампанії ще навесні. Звертаючи увагу до давньої традиції «там, де два українці – там три гетьмани», тоді ще кандидат в президенти Володимир Зеленський переконував, що у разі його перемоги всі громадяни вершитимуть долю нашої держави в щоденному режимі. Яскравим підсумком цих його заяв стали слова: "Кожен з нас президент".

Простими словами, Зеленський хоче, щоб законопроекти, за якими повинна жити вся країна, подавали не тільки депутати, міністри чи президент, а й звичайні громадяни. Навіть якщо для цього треба змінити Конституцію.

Законопроект Зеленського №1015 був підтриманий голосами 338 депутатів та направлений до Конституційного суду, який повинен винести свій вердикт.

Але чи дійсно законодавча ініціатива народу – це хороша ідея? Чи не перетвориться ця новація на небезпечний інструмент у руках ворогів України? І чи не перетворить маса законів від народу життя громадян у беззмістовний балаган?

Сьогодні право законодавчої ініціативи мають президент, Верховна Рада та Кабінет Міністрів. Президента та Верховну раду ми обираємо на загальнонаціональних виборах, а Кабінету Міністрів делегує повноваження Верховна Рада, погоджуючи в процесі кандидатуру прем’єра з президентом. Таким чином, наразі всі інститути влади, які мають право подавати законопроекти на розгляд Парламенту, є результатом волевиявлення громадян на виборах. Водночас, цілком можливо, що скоро подавати законопроекти зможе кожен громадянин – ви, ваш сусід, який паркує своє авто на прибудинкових клумбах чи водій маршрутки, який курить в салоні під час перевезення пасажирів.

Звучить ніби демократично, тим паче, що згідно з Конституцією, єдиним джерелом влади в Україні є народ. Однак, якщо відкинути красиві слова, то ідея виглядає як небезпечний популізм.

Народ, насправді, і так керує країною – через вибори. Голосуючи за президента та народних депутатів, ми обираємо політиків та політичні програми, які відображають наше бачення розвитку країни. Народні обранці від нашого імені ініціюють розгляд законопроектів, подають до них правки, пропозиції, зрештою – ухвалюють їх або відхиляють.

Українські політики, до речі, дуже плідні на законопроекти. У минулому скликанні Парламенту депутати фактично засипали Верховну Раду своїми законопроектами, зареєструвавши їх більше 12 000. З них законами стали 699 – це катастрофічно багато.  Для порівняння, депутати Франції  в середньому подають за час своєї каденції 337 законопроектів, Великої Британії – 66, Швейцарії – 6, а в Норвегії – 5.

До того ж, перші дні роботи Верховної Ради у дуеті з президентом показали – нова влада вже ігнорує думку народу. Зокрема, це стосується кейсу із призначенням Арсена Авакова міністром внутрішніх справ. На сайті президента громадяни підтримали петицію за відставку Авакова, виходили на акції протесту під Офісом президента і Верховною Радою. Попри те, слуги народу знехтували ініціативою громадян і перепризначили Авакова міністром.

Одним зі способів, яким депутати можуть звернути увагу на ті чи інші проблеми, які потребують нового законодавчого регулювання є механізм петицій. Сьогодні кожен громадянин може направити петицію до президента, парламенту чи органів виконавчої влади. Для того, щоб її розглянули, треба зібрати певну кількість підписів - 25 000. Президент має розглянути петицію і дати на неї відповідь.

Однак, якщо ознайомитись з петиціями на самому лише президентському сайті, можна виявити, яка їх шалена кількість. Лише за президентства Володимира Зеленського люди подали понад 400 сторінок петицій. Деякі громадяни навіть реєструють по кілька пропозицій на день. І більшість із них поки що залишаються без розгляду глави держави.

На даний момент необхідну кількість у 25000 підписів зібрали лише 56 петицій з 41448. Але наших громадян це не зупиняє, і вони продовжують штурмувати Офіс Президента пропозиціями та зауваженнями.

Відчувши ейфорію на останніх виборах і можливість впливати на долю держави, народ вирішив продовжувати в тому ж дусі і дати настанови президенту як змінювати країну.

В петиціях на сайті президента громадяни пропонують змінити текст державного гімну, перевернути прапор, щоб він нарешті був «жовто-синім» та змінити назву держави на Київська Русь. І все це, на думку авторів петицій має покращити життя українців та прискорити розвиток нашої держави.

Однією з найпопулярніших ініціатив є скоротити кількість народних депутатів з 450 до 200, 100, а то і  55 та 25. Ідея народовладдя настільки сподобалась українцям, що хтось пропонує взагалі скасувати парламент та перевести засідання в режим онлайн-конференції. Інші автори петицій вважають за необхідне, щоб при кожному призначенні чиновників на високі посади, влада радилася з народом за допомогою мобільних опитувань та голосувань.

Загалом пропоновані в петиціях зміни не містять пояснень, чому та чи інша зміна матиме позитивні наслідки для України та її громадян. І це очевидно, адже пересічні громадяни не мають досвіду та спеціальних знань, щоб оцінити державну політику. Саме тому пропозиції подані в форматі "хотілок" є небезпечним популістичним явищем і жодним чином не є формою творення державної політики.

Зважаючи на це, сайт петицій до президента рясніє проханнями людей щодо їхніх побутових проблем. Є петиції з вимогою забезпечити усіх громадян безкоштовним житлом, або створити умови для безкоштовного надання електроенергії усім громадянам чи відмінити плату за утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території.

Очевидно, що багато громадян хочуть жити за принципом «для мене все, а від мене нічого». Деякі депутати Верховної ради навіть готові підспівувати цій небезпечній популістичній мелодії. Саме тому українське законодавство прямо забороняє ухвалювати рішення, які впливають на держбюджет поточного року. Але громадяни, які зараз подають петиції про примусове підвищення мінімальної зарплати до 1000 євро, впевнені, що це не лише можливо, але і потрібно негайно зробити. На сайті президента таких петицій десятки. І якщо дозволити громадянам самостійно подавати такі «хотілки» у вигляді законопроектів, то жодна людина з інстинктом самозбереження не захоче бути ні міністром фінансів, ні головою уряду, адже виконати це прямо зараз неможливо.

Не варто далеко ходити аж на сайт президента. На сайті Черкаської міської ради зареєстрована петиція з вимогою повернути виклик лікарів додому, якщо температура пацієнта перевищує 37,5 градусів. Більше того, петиція набрала вдвічі більше голосів, ніж необхідно для її розгляду - 501 замість 250. Як видно з відповіді міської ради, рішення щодо цієї петиції справді розглядали на засіданні, щоправда, вирішили не підтримувати.

Ось так бажання уваги й почуття власної винятковості змусили відповідний орган витрачати час на розгляд петиції, ухвалення якої може зашкодити належній роботі лікарів. Адже людина з температурою 37,5 почувається достатньо добре для того, щоб дістатися до відділення швидкої допомоги або потрапити на прийом до сімейного лікаря. Якщо б петицію ухвалили, у  момент, коли карета швидкої може бути потрібна важкохворому пацієнту, вона може їхати на виклик до людини, яка може відвідати лікаря самотужки. Це одночасно і нераціональне використання ресурсів, і загроза життю або здоров’ю людей.

А тепер лиш уявіть, що почнеться у разі ухвалення змін до Конституції президента Зеленського щодо законодавчої ініціативи народу. Законопроекти про скасування декомунізації та закону про мову на окремих територіях можуть бути подані до Верховної ради вже в перший день. Законопроекти про особливий статус для десятків регіонів – теж будуть подаватися як народна ініціатива. Фактично, в умовах, коли Росія розгорнула проти України війну і вже шостий рік намагається нас знищити за допомогою гібридної зброї, законодавча ініціатива народу стане «законодавчою ініціативою Кремля» для того, щоб розхитувати ситуацію в Українському Парламенті щоденно.

Саме тому, поки ще є час і Верховна Рада не отримала висновок конституційного суду та не ухвалила відповідну зміну до Конституції, громадяни повинні звернути на неї пильну увагу. Ще є час для того, щоб звернутися до депутата-мажоритарника від свого округу та зазначити той рівень небезпеки, який несе така зміна для кожного громадянина. Адже Конституція – це не звичайна книжка з полиці шкільної бібліотеки. Конституція – головний закон держави який впливає на життя і безпеку усіх громадян.

Сергій Пасічник, Надія Суха

ГО «Центр UA»