Світлячок – такий позивний був у Руслана, таким же світлим та позитивним запам’ятався хлопець близьким, розповідає мати бійця Любов Шеремет: "Коли приходив додому він ніколи нікому не розповідав. Завжди був веселий усміхнений. Я йому сказала синок, мені дуже боляче, що ти там, бо я переживаю за тебе, але я тобою горжуся. Будь ласка, бережи себе, і дай мені слово, що ти вернешся. – Я, мама, вернусь. Це було 10 серпня, а шостого (жовтня - ред.) його привезли, 5 він загинув".
За час служби в зоні проведення Операції об’єднаних сил Руслан служив у розвідці, був на нульових позиціях, отримував поранення, розповідає Любов Шеремет. Однак, додає жінка, статус учасника бойових дій отримати не встиг. 2014-го загинув від вибуху гранати: "У серпні місяці, коли вони з ротації прийшли, він до мене позвонив і каже: Мама, нам будуть видавать учасника бойових дій. Вже єсть наказ, і довідка отам є, але ж так до 5 жовтня ми не отримали".
В отриманні статусу "Члена сім’ї загиблого учасника бойових дій", говорить Любов Шеремет, їй теж відмовили. У постанові військово-лікарської комісії вказано, що смертельне поранення, яке отримав Руслан, не пов’язане з виконанням службових обов’язків: "Як це не при виконанні, коли вони патруліровали вулицю і з машини, проїжающої мимо і Руся остановив, бо Руся шов іззаду, прикриваючий всігда. Откриваються дверцята і закриваються і через шість секунд чи скільки взрив. Хлопці кажуть, шо ми в любе врем’я можемо підтвердити, що хлопець загинув при виконанні і ми завдячуємо їм своїм життям".
Присвоїти статус "Члена сім’ї загиблого ветерана війни" в управлінні праці та соціального захисту населення Золотоніської райдержадміністрації, відмовили. Начальниця відділу персоніфікованого обліку Юлія Верхолюд розповіла, причина цьому - первинний документ – постанова військово-лікарської комісії: "Поранення Шеремета Руслана вибухове, сполучне поранення живота, тазу, правого стегна та кисті, судинного нервового пучка призвело до смерті, одержаного в результаті нещасного випадку і не пов’язане з виконанням службових обов’язків. Відповідно, за результатом розгляду таких документів управління праці не мало права надати громадянці Шеремет такого статусу".
Ці питання потребують додаткового законодавчого врегулювання, повідомив у телефонній розмові Суспільному Олександр Лісовий. 2015 року він був головою Золотоніської райдержадміністрації: "Законодавчо воно не до кінця врегульовано. Про те, якщо хлопець загинув на війні, то він повинен отримати так як всі, або хотя би батьки отримать. Отримали кошти вони із районного бюджету і минулого року вони отримали кошти із обласного бюджету – це 30 тисяч. А ті 600 тисяч як сім’я загиблого вони не отримали".
Нині ж в селі, де центральна вулиця носить ім’я Руслана Шеремета, дивлячись на грамоти та нагрудні знаки сина, Любов Шеремет говорить, боротиметься й далі, коли одужає, аби висновки військово-медичної комісії переглянули: "Буду звертаться до Авакова, коли почну ходити, поїду з документами, візьму з собою хлопців, вони зі мною підуть і підтвердять це все".
Такі випадки не поодинокі, розповідає голова правління громадської організації "Центр права" Петро Бурлаченко. Рішення військово-лікарської комісії необхідно оскаржувати у суді: "Але до суду необхідно готуватися і додавати відповідні документи і докази. Це необхідно звертатися до військових частин, до добровільних формувань, до антитерористичного центру, це показання свідків у самому судовому процесі, що він виконував обов’язки військової служби".
реклама
