Наталія Коваленко, депутат Черкаської міської ради трьох скликань:
Подібна ситуація відбувається по всій Україні. Користуючись недосконалістю законодавства, яке не обмежує верхню межу розміру преміювання, місцеві посадовці втрачають відчуття міри. Допомога на оздоровлення і на вирішення соціально-побутових потреб законодавчо передбачені, тож вони всі ці виплати отримують на законних підставах. Однак у цій ситуації варто запитати міського голову, депутатів, які проголосували за такі розміри премій меру та його заступникам, які досягнення в роботі у цих людей? Що вони такого надзвичайного роблять, аби їх аж так преміювали? У міського голови Черкас п’ять заступників, кожен з яких курує фактично один-два департаменти, у яких є директори з приблизно такими обсягами фінансування. То що ж такого важливого зробили ці заступники? Які досягнення заступника міського голови з питань комунального комплексу? Окрім скандалу з «Новою якістю», який врешті вимушений розв'язувати сам мер, її цьогорічна робота більш нічим і не запам'яталася. Переконана, близька до цієї ситуація і стосовно роботи інших заступників міського голови.
Сергій Одарич, міський голова Черкас у 2006-2015 роках:
— Премії мають якийсь сенс лише тоді, коли існує об’єктивний критерій оцінювання роботи. В роботі чиновника чи міського голови таких критеріїв немає і не може бути. Скільки квадратних метрів заасфальтовано? Але це залежить від того, скільки коштів отримав бюджет і скільки з них депутати міської ради спрямували на дороги. Скільки документів чиновник опрацював? Можуть бути тисячі, але простих відписок. Нема критерію — не може бути премії.
Відповідно до українського законодавства, посади міського голови та заступників — політичні. В них немає взагалі ніяких власних повноважень. Всі рішення, які визначають життя міста, приймають депутати. Якщо мер ще має право призначити людину в патронатну службу чи надати комусь відпустку, то заступники не мають навіть таких повноважень. Відповідно, їхня робота не може оплачуватися високо. А от робота «простих» чиновників повинна оплачуватися достойно. На мою думку, сьогодні це має бути в межах 15-20 тис. грн на місяць. Для керівників департаментів — 20-30 тис. грн. Вони дійсно виконують менеджерські функції. Але без премій. Просто достойна оплата.
Розміри премій та інших додаткових виплат нинішнього міського голови та його заступників — захмарні та нічим не підкріплені. Маю право так вважати, бо моя позиція була такою ж, коли міським головою був я. Жодного разу не отримував премію чи допомоги на оздоровлення або вирішення соціально-побутових питань. Єдина доплата, яка мені нараховувалась автоматично до ставки, — за роботу із секретними документами. Це якийсь десяток гривень, який встановлюється після отримання допуску до державної таємниці.
Петро Шевченко, голова Федерації профспілок Черкаської області:
— Місцеві посадовці часто відповідальність за низький рівень зарплат працівників бюджетних галузей покладають на державну владу. Самі ж знаходять можливості призначати собі захмарні премії та виплати. Може вони й мають законодавчі підстави для цього, але призначати премії у таких розмірах — це просто аморально! Децентралізація була запроваджена, щоб місцеві громади отримали ресурс, самостійно ним розпоряджалися та покращували життя громади та добробут городян. На жаль, цей ресурс часто потрапляє до не зовсім порядних рук. Дуже показовою є ситуація в Умані. Ми разом із працівниками медичних закладів міста їздили до Києва добиватися субвенції для галузі, щоб медпрацівники отримали зарплати. Місто цю ситуацію проігнорувало, не виділивши із бюджету ні копійки. Та як з'ясувалося, кошти у бюджеті були, просто їх вирішили витратити на премії для міського керівництва.
Зрозуміло, що менеджер, який забезпечує роботу комунального підприємства, життєдіяльність міста повинен мати високу зарплату, а не думати про відкати чи хабарі. Але те що відбувається у нас, виходить за межі здорового глузду. Поки високопосадовці нараховують собі премії, наші фахівці вимушені шукати заробітки за кордоном.
Юрій Сас, екс-депутат Черкаської міської ради, політичний експерт:
— Я не проти високих зарплат в органах місцевого самоврядування. Але їх треба платити фахівцям, за якими полює приватний бізнес і готовий їм платити таку саму високу зарплату. Їх треба платити фахівцям, діяльність яких очевидно і вимірювано дозволяє залучати більше коштів до бюджету, або поповнювати соціальний, культурний капітал, залучати інвестиції в приватний сектор.
Ну і треба врешті реагувати на тенденції на ринку праці. З України до ЄС виїхали за останні роки десятки тисяч медсестер. Так само їдуть і лікарі. Ми вже маємо проблему в медзакладах міста. І далі проблема буде загострюватись. Одна ставка так званого «суперспеціаліста» місцевого самоврядування — це 10 мінімалок, які можна віддати в якості доплат медпрацівникам. Але ми продовжуємо платити абсолютно неринкові зарплати фахівцям, які на ринку праці нікому нецікаві. Ця модель неефективна і паразитична. Вона доконає не лише нашу громаду, але й державу з суперменеджерами «Укрпошти» із зарплатами по 2 мільйони.
Заступник міского голови Юрій Ботнар:
— Думаю, що вам краще звернутся за коментарем з цієї теми до пресслужби Черкаської міської ради. Навряд чи можу коментувати тему, яка стосується не лише мене.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Віктор Борисов: За високі трудові досягнення...
Можна припустити, що менеджери високого рівня мають отримувати більше, ніж звичайні городяни. Та чи адекватні розміри таких виплат і чому ніхто з високопосадовців не береться пояснити черкащанам, якими заслугами перед громадою вони заробили такі високі виплати? Місто так і не дочекалося траспортної реформи, за яку брався Юрій Ботнар, а призначення управителя багатоквартирних будинків та надання послуги з вивезення великогабариту, за що відповідала Людмила Бордунос, спровокувало лише скандали та обурення городян.
реклама
Коментарі
Ботнар - це г....н, який також як член виконкому отримує кошти на які не заслуговує.
— Думаю, що вам краще звернутся за коментарем з цієї теми до пресслужби Черкаської міської ради. Навряд чи можу коментувати тему, яка стосується не лише мене.
А чо так лаконічно. А про земельну ділянку, про БМВ, про працевлаштуванн я тата? Можна і про досягнення... про транспортну реформу, Олімпійську мекку, запасне футбольне поле, арендований бюджетний спортивний костюм...
Стрічка RSS коментарів цього запису