У зв’язку з цим 30 січня по всіх регіонах України пройшли попереджувальні акції протесту профспілок «Хвиля гніву». Профспілки вважають, що новий законопроєкт значно погіршує правовий статус працівника і може призвести до загострення протистояння між працівниками і роботодавцем. На їх думку, новий законопроєкт значно зменшить тривалість відпусток, скоротить доплати і надбавки за роботу у нічний час, понаднормові, у вихідні і святкові, а люди, які працюють у небезпечних і шкідливих умовах праці – втрачають майже всі виплати, що сьогодні гарантовані законодавством.
Відбулася попереджувальна акція протесту і на «Черкасиелектротрансі» за участі членів Профспілки і працівників комунального підприємства.
У виступах учасники акції висловили протест у зв’язку з тим, що цим законопроєктом значно звужуються права працівника. Стають менш захищеними люди, які працюють у шкідливих і небезпечних умовах праці, адже саме роботодавець зобов’язаний забезпечити працівника засобами колективного і індивідуального захисту, спецодягом, взуттям, знешкоджуючими і миючими засобами.
– Законом «Про працю» скасовується Кодекс законів про працю, Закон України «Про відпустку», Закон України «Про оплату праці» і Закон України «Про профспілки, права і їх гарантії». Новий законопрєкт, наприклад, немає розділів про охорону праці, колективні договори, діяльність профспілок. Цей закон віддає порядок регулювання оплати праці виключно роботодавцю. Втрачають силу такі документи як генеральна і галузева угоди, а колективний договір, згідно нового закону, буде укладатися з так званим представником трудового колективу. Однак правовий статус його не визначений. Ніхто не знає як він буде обиратися і як захищатиме права своїх працівників, — пояснює причину занепокоєння профспілок голова Черкаської обласної організації профспілки працівників ЖКГ, місцевої промисловості і побутового обслуговування Іван Анашкевич.
За словами голови Черкаської обласної організації Профспілки, чи не найбільше їх турбує, що згідно цього закону у роботодавця з’являється право звільняти працівника без вказівки будь-якої норми, скасовуються відпустки за особливі та шкідливі умови праці. Все буде регулюватися трудовим договором, який на думку пана Анашкевича, буде прописаний на користь роботодавця.
– Проєкт Закону суперечить Конституції України, адже ним порушується принцип, викладений у статті 22 – при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод, так і цілій низці ратифікованих Україною конвенцій Міжнародної організації праці, — говорить Анашкевич і додає. – Тому ми вимагаємо зняти цей закон з розгляду. Три сторони – влада, роботодавці і профспілки – мають напрацювати новий закон, який регулюватиме трудові відносини між працівником і роботодавцем і який буде відповідати нормам Конституції України і міжнародного права.
Потрібно проводити всеукраїнський попереджувальний страйк, якщо Уряд не піде на соціальний діалог із профспілками, вважає голова профспілки КП «Черкасиелектротранс» Лідія Бут.
– Цим законом профспілки знищуються зовсім. Раніше було так: якщо роботодавець порушує права будь-якого працівника, то профспілка знає, як діяти. І за останні 10 років члени профспілки підприємства, це довели, зокрема і шляхом проведення страйків. А як буде діяти представник трудового колективу, згідно нового закону, ніхто не знає, — коментує Лідія Іванівна.
Начальниця відділу кадрів КП «Черкасиелектротранс» Інна Мартиненко також вважає, що деякі зміни у новому законопроєкті не на користь працівників. Зокрема, втрачаються соціальні відпустки, відпустки за шкідливі умови праці та за особливий характер праці. Також більш спрощена процедура звільнення роботодавцем працівника.
– Людину праці потрібно захищати, — наголошує керівник КП «ЧЕТС» Петро Кучер. – Тому нам обов’язково потрібно достукатися до влади, щоб вони внесли зміни у трудове законодавство про працю, яке має захищати права робітників. Як керівник підприємства, на якому працює понад 400 працівників, я прекрасно розумію, наскільки цінні фахівці своєї справи. Ми не можемо допустити ситуації, коли люди, які роками віддано працюють, залишаться незахищеними, більш того, коли кваліфіковані, молоді працівники звільняються з підприємства і їдуть за кордон, де працюють не завжди у гідних та безпечних умовах.
Відзначимо, у пояснювальній записці до проєкту закону один із його ініціаторів, міністр Тимофій Милованов вказує такі, на його думку, переваги: «Лібералізація трудового законодавства, спрямована на створення рівних правил гри та балансу інтересів працівників і роботодавців, надання стимулів для розвитку бізнесу, спрощення входу-виходу з трудових відносин у поєднанні з ефективними механізмами захисту від раптової втрати роботи, полегшення пошуку нової роботи та зниження рівня безробіття.» А ще додає, що прийнятий у 1971 році Кодекс законів про працю України є «радянським як за змістом, так і за духом».
реклама
Коментарі
Трущоби Гарлема початку ХХ століття - і то кращий вигляд мали!
Бондаренко і Ботнар, грьобані ви гондур@си - вам не соромно за це?!!
Стрічка RSS коментарів цього запису