14 грудня українські природоохоронні організації відправили відкритого листа міністру захисту довкілля та природних ресурсів України з проханням заповісти найбільш цінні ліси України.
Цінними лісами можна вважати старі природні ліси, які не зазнавали руйнівного впливу людини. Саме такі ліси є ласим шматком для лісової галузі і щоденно зникають у ході несталих вирубок. Навіть з економічної точки зору шкода від таких рубок перевищує отримані прибутки. Після рубок з природних лісів зникають сотні видів тварин та рослин, залежних від старих лісів, а в повітря викидаються тонни парникових газів, які могли б десятиліттями зберігатися в старих чи мертвих деревах.
У нинішніх умовах єдиною можливістю для збереження цінних лісів України є заповідання. Українське законодавство передбачає сім різних категорій заповідних об’єктів, які можуть створюватися в лісах. Часто найбільш оптимальна з них - національний природний парк.
Утім, жоден ліс не може отримати заповідний статус без погодження з лісокористувачем (найчастіше ним є лісгосп). На жаль, лісова галузь в Україні вороже налаштована до будь-яких заповідних територій. Навіть у випадку, коли нацпарк створюється в місцях, де рубки й так надто обмежені, отримати погодження від лісгоспів майже неможливо. Клопотання про створення окремих національних парків (наприклад, Чорноліського в Кіровоградській області) розроблялися та подавалися ще в минулому сторіччі, проте ці заповідні території так і не були створені через відсутність погодження лісівників.
“Однак інколи нові нацпарки в лісах все ж створюються, - говорить експерт лісового напрямку Української природоохоронної групи Єгор Гриник. - Провідну роль у їх створенні відіграє Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів. Цей орган має достатньо важелів впливу, щоб організувати переговорний процес і досягти компромісу задля заповідання лісів. Проблема в тому, що створення нових заповідних територій для Міністерства часто не є пріоритетним напрямком. Хоча, у Державній стратегії розвитку на найближчі сім років чітко прописано, що в кожній області щонайменше 15% територій мають бути заповідними, більшість областей наразі не дотягують до цього показника”.
На відміну від багатьох західноєвропейських країн, в Україні ще залишилося чимало старих лісів, що потребують заповідання. Ми пропонуємо Міндовкілля сфокусуватися на створенні або розширенні таких нацпарків:
1.НПП «Холодний Яр» (Черкаська область);
2.НПП «Чорноліський» (Кіровоградська область). Один з найбільших лісів Центральної України.
3.НПП «Приірпіння та Чернечий ліс» (Київська область);
4.НПП «Ізюмська лука» (Харківська область);
5.НПП «Дніпровсько-Тетерівський» (Київська область);
6.Розширення НПП «Дермансько-Острозький» (Рівненська область);
7.Розширення НПП «Верховинський» (Івано-Франківська область);
8.Розширення НПП «Джарилгацький» (Херсонська область) (не є лісовим, але частково розташований на землях лісового фонду).
Сумарна площа цих територій становить близько 100 тисяч гектарів. Кожна з них - надзвичайна цінна для збереження, і кожна з них будь-коли може бути знищена. Кожен місяць зволікання - це десятки чи сотні гектарів втрачених старовікових лісів.
Що може зробити Міндовкілля? По-перше, активізувати процес отримання погоджень: створити відповідні робочі групи, очолити переговорний процес, досягти необхідного компромісу. По-друге, не погоджувати жодні документи, які передбачають знищення старовікових лісів та їх охоронюваних мешканців у межах проектованих нацпарків. По-третє, за необхідності, залучити громадськість до робіт під своєю координацією.
З повним текстом відкритого листа ГО «Центр екологічних ініціатив «Екодія», ГО “Екоклуб”, МБО “Екологія - Право - Людина” та ГО “Українська природоохоронна група” можна ознайомитись за посиланням.
реклама
