реклама Делікат

Ухвалення звернення до Президента України з приводу закону про мовну політику на сьогоднішній сесії Черкаської міської ради не обійшлося без суперечок.

На розгляд ради було винесено три проекти звернення. Одне – від партії «Вільних демократів», одне – від Партії регіонів і ще одне – від «Батьківщини».

Щоправда, депутат від «Батьківщини» Святослав Вовкодав зауважив, що готовий підтримати звернення «Вільних демократів», якщо в нього внесуть важливе, на його думку, речення, де йдеться про те, що прийняття мовного закону – це сприяння політиці русифікації, «яка вперто насаджується російськими шовіністами»… І викинуть рішення про те, що прийняття закону «вміло використовується політиками для гучних заяв, організації громадських акцій, а зрештою – для підвищення власних рейтингів».
 
Така пропозиція викликала категоричне несприйняття у депутата-комуніста Віктора Білоусова. Він, зокрема, наголосив, що таке рішення не повинно прийматися без обговорень.

– Ми підтримуємо, що не можна приймати закон в тому вигляді, який він є. Але ж знову говоримо про русифікацію, імперію, нагнітаємо відносини з Росією… У кожного своя думка, але всі – наші люди, всі – українці, треба конструктивно це вирішити, – звернувся він до депутатів. – Я пропоную в такій редакції не приймати.

Тут слово вирішив узяти і герой недавніх подій на Соборній площі, депутат-опозиціонер Микола Булатецький. Він почав запрошувати колегу Білоусова вийти з Комуністичної партії і приєднатися до об’єднаної опозиції. Але звернувся до депутатів з тим, щоб підтримали проект, який висунув міський голова (від «Вільних демократів»), хоч і нагадав, що продовжує вважати Одарича корупціонером.

– Але я думаю, що в плані української мови, в плані розуміння ситуації він є абсолютно логічна і продуктивна людина, – охарактеризував мера Булатецький.

Секретар міськради Віктор Горкун також висловив свою думку з приводу мовного закону, зауваживши, що запропоноване Вовкодавом речення – це внесення розколу в суспільство.

– Я особисто взагалі не вивчав української мови, я в 21 рік тільки приїхав в Україну. Але я вивчив і нормально спілкуюся… Закон направлений на захист національних меншин. Єдине – що на сьогоднішній день він не пройшов нормальної експертизи, обговорення. Закон потрібен, але повинен бути доопрацьований, – сказав депутат.

Міський голова Черкас Сергій Одарич спробував закликати колег до прийняття компромісу.

– У кожного з нас є своє сприйняття світу і подій. Якщо ми спробуємо закласти щось одне, то я вам гарантую, що за кожен проект буде один голос. От скільки є депутатів, скільки буде проектів. Опозиція вважає, що влада використовує закон для свого піару, влада – що опозиція – для свого. Я коли дивлюся на це, то згадую румунську мову, бо пригадую, як 8 років тому купив завод в селищі Чернівецької області. Із 7 тисяч населення там двоє трішки розуміли українську, а осіб 10 – трохи розуміли російську. Ця сфера має бути врегульованою. Мені здається, що зараз одноголосне прийняття важливіше, ніж включення якогось оціночного судження. Тоді й вага звернення буде іншою, – звернувся до депутатів Одарич.

Врешті вони прийняли звернення, з якого виключили речення про «піар», додали пропозицію Партії регіонів про детальний розгляд і доопрацювання закону, але не включили пропозицію від Святослава Вовкодава. «За» таке рішення проголосувало 37 депутатів, двоє – утрималося.


Нижче поданий текст звернення черкаських депутатів до Президента України.

Президенту України

Януковичу В.Ф


Шановний Вікторе Федоровичу!


Черкаська міська рада звертається до Вас з приводу прийняття Верховною Радою України закону про регіональні мови. Подібні закони – нормальна державна політика в багатьох країнах світу. Однак той закон, що днями прийняла Верховна Рада України, ставить більше запитань, ніж надає відповідей.

Основним, принциповим недоліком цього закону є відсутність відповіді на ключове питання – визначення, передовсім, захисту і впровадження державної мови, а також встановлення чіткого розмежування з регіональною мовою та порядком її використання.

Переконаний, що у сферах використання мови, що поширюються на всю територію держави, має вживатися лише державна мова. Зокрема, освіта у вищих навчальних закладах має бути винятково державною мовою. Запроваджуючи необов'язковість вивчення державної мови, творці закону обмежують шанси своїх виборців в отриманні високоякісної освіти, адже фактично знищують стандарти її надання. Ті самі вимоги мають бути закладені в законі і щодо засобів масової інформації, які мають всеукраїнський статус – як друкованих, так і електронних.

Законопроект є суто декларативним і не може бути виконаним, оскільки на його втілення потрібні чималі кошти з бюджету. Його прийняття може викликати значну соціальну напругу у суспільстві, а також безпідставно у рази збільшити витрати державного, обласних та місцевих бюджетів.

Прийнятий законопроект має низку інших, не менш суттєвих недоліків, тому його реалізація призведе до ускладнення роботи органів місцевого самоврядування.

По-перше, законом не передбачено порядок фінансування заходів, спрямованих на захист і розвиток регіональних мов або мов меншин.

Так, реалізація закону передбачатиме збільшення видатків бюджету на публікацію прийнятих актів органів місцевого самоврядування державною і регіональними мовами.

Окрім цього, додаткових витрат потребуватиме підготовка кваліфікованих кадрів місцевого самоврядування для спілкування з відвідувачами – представниками регіональних мовних груп. Водночас, законом не визначено механізм фінансування місцевих бюджетів на реалізацію цих заходів.

По-друге, законом не враховано того, що дані Всеукраїнського перепису населення 2001 року про мовний склад населення є застарілими та неактуальними.

Всеукраїнський перепис населення, який дозволить встановити належність громадян України до регіональних мовних груп, заплановано на грудень 2012 року, що входить у протиріччя з положенням закону про передачу відповідних даних органам місцевого самоврядування у тримісячний термін з моменту набрання ним чинності.

По-третє, реалізація положень закону може супроводжуватися діями, спрямованими на блокування роботи органів місцевого самоврядування. Створюється ситуація, коли в результаті політичних інтриг на місцях, за наявності самого лише формального приводу місцеві ради вимушено надаватимуть статус регіональних мовам, якими у дійсності не спілкуються члени відповідної громади.

Такі зловживання нормою частини 4 статті 7 закону та  зобов’язання місцевої ради приймати рішення про визнання регіональними мовами нетрадиційних мов, призведе до колапсу в роботі органів місцевого самоврядування, додаткових безглуздих втрат місцевого бюджету.

Закон створює безліч приводів для поляризації суспільства. Напередодні виборів різноманітні політичні сили можуть використати недоліки закону для дестабілізації ситуації у країні, створення перешкод у роботі владних органів. Країною прокотилася хвиля мітингів, акцій непокори, блокувань руху транспорту, частина з яких супроводжувалась сутичками з правоохоронцями, отриманням ушкоджень їх учасниками. Такі події відбувалися, на жаль, і у Черкасах. Як наслідок, Україна вкотре привертає до себе увагу міжнародної спільноти, але цього разу – з негативного боку.

По-четверте, зловживання нормами закону може призвести до зриву навчального процесу у загальноосвітніх та вищих навчальних закладах.

Так, норма частини 3 статті 20 закону надає право учням і студентам подавати заяву про навчання регіональною мовою у будь-який період навчання. Забезпечення мовних прав учнів відбувається шляхом формування окремих класів, груп. Реалізація таких заходів під час навчального процесу призведе до невиконання навчальних планів.

По-п’яте, відверто дискримінаційною вбачається норма щодо необхідності підтримання запровадження регіональної мови 10% громади у разі, якщо кількість носіїв мови менше 10% населення відповідної території. Незрозуміла логіка, за якою величезна діаспора, яка може налічувати десятки тисяч носіїв іншої мови, але формально не досягає потрібної кількості, повинна проходити складну процедуру збору підписів, звертаючись до інших членів громади з метою захистити належне їй право.

Черкаська міська рада звертається до Вас як гаранта Конституції з проханням відправити цей Закон на доопрацювання, провести широке громадське обговорення і громадську експертизу із залученням провідних експертів, оскільки він може призвести до колапсу усієї державницької структури та паралізує роботу органів місцевого самоврядування, комунальних служб, навчальних та медичних закладів.


Від імені Черкаської міської ради


Міський голова м. Черкаси                                                                                    Сергій Одарич

реклама

Коментарі  

 
-1 #4 Гость 12.07.2012 17:13
Вам,что в городе больше нечего делать,
как обсасывать косточки русскому языку?
Вот хитров.......ные.
Наверное против еврейского не бугрили бы, а приняли молча.
Цитувати | Поскаржитись на коментар
 
 
-1 #3 федор припципиальный 12.07.2012 16:37
какие наивные думают что кто то будет изучать в киеве черкасскую писанину выбросят в урну а одарич как всегда будет разглагольствов ать городом займитесь а то лето красное пропела оглянуться не успела.....
Цитувати | Поскаржитись на коментар
 
 
+5 #2 Дмитро 12.07.2012 15:46
"Гарант почує кожного " !
Цитувати | Поскаржитись на коментар
 
 
+5 #1 Читач 12.07.2012 14:22
І викинуть рішення про те, що прийняття закону «вміло використовуєтьс я політиками для гучних заяв, організації громадських акцій, а зрештою – для підвищення власних рейтингів».

как раз в том то и есть суть всей этой шумихи политиков около этого проєкта закона, причём шумят политики всех цветов, взглядов и направлений.
Цитувати | Поскаржитись на коментар
 

Додати коментар

Звертаємо Вашу увагу, що "Прочерк" - це майданчик коректних дискусій!

Цікаві новини звідусіль

реклама Делікат

bigmir)net TOP 100