У Черкасах свої твори презентували авторки «більше, ніж жіночих» романів

Черкаські письменниці Світлана Веренич-Горбань і Тетяна Брукс у рамках Четвертого черкаського книжкового фестивалю презентували свої твори.

Як зазначили обидві письменниці, всі їхні книжки побудовані на інформації про людей, яких вони знали, і подій, які пережили у своєму житті.

Світлана Веренич-Горбань – авторка численних, відомих в усій Україні романів, багаторазова переможниця «Коронації слова» та інших престижних письменницьких конкурсів. Вона пише у багатьох жанрах, її перу належать соціальні, психологічні, фентезійні, детективні, історичні романи.

Останній за часом публікації твір – книжка «І це все, що я хотіла сказати про кохання», присвячена темі насильства над жінками. Незважаючи на те, що в сюжеті присутні і психологічне насилля, і зґвалтування, і побиття, і примушення до абортів, і зради («Приховане пекло сучасного суспільства», – саме так було сформульовано тему для обговорення роману), книжка все одно залишає оптимістичне враження, адже кожна із героїнь Світлани Веренич спромагається вирватися з тенет і побудувати власне життя.

Як зазначила модераторка презентації, багаторічна співавторка і рідна сестра Світлани Веренич, Наталя Лапіна, «мистецтво може розповісти про актуальні проблеми у формі цікавих історій, які змушують нас сміятися і плакати, щось змінювати в собі». І в цьому, на її думку, полягає своєрідна магія літератури.

У творах іншої черкаської письменниці Тетяни Брукс магія представлена більш очевидно. Її погляд на Україну організатори фестивалю охарактеризували як «реальний і містичний». Найбільш яскраво містичність погляду письменниці представлена у трилогії «Душа», де реальні події з життя героїні переплітаються із якимсь вищим передбаченням, керуванням долями людей...

Що ж до долі самої письменниці – то вона не менш цікава, ніж сюжет котрогось із її романів. Як пише Тетяна Брукс у своєму «майже автобіографічному» романі «Бережіть янголів своїх», її ще 9-місячною залишили на виховання бабусі, а вже у дорослому віці видали заміж за американця. У Сполучених Штатах вона зацікавилася літературою і почала писати – російською, англійською, а відтак і українською мовами. Кілька років тому вони разом із чоловіком переїхали жити в Україну. «Писати я почала доволі зрілою людиною, коли вже могла розуміти людей, які ставали прототипами моїх героїв, приміряти їх долі на себе», – зазначила на презентації Тетяна Брукс.

– Твори Світлани Веренич-Горбань і Тетяни Брукс виходять далеко за межі так званої жіночої прози, – зазначила, виступаючи на презентації, відома черкаська письменниця Людмила Тараненко, яка відкрила обом авторкам шлях у літературу. – Вони написані мовою, яка зрозуміла навіть тим, хто далекий від літератури...