В умовах воєнних дій однією з можливих загроз сьогодення є хімічна небезпека. Задля забезпечення продовольчої безпеки після застосування хімічної зброї рекомендуємо провести певні заходи.
Знезараження харчових продуктів, кормів від отруйних речовин проводять фізичним, хімічним або змішаним методами.
При зараженні отруйними речовинами проводиться природна дегазація, штучна – при зараженні парами або краплями сильнодіючих отруйних речовин:
- із сипучих продуктів видаляють верхній шар на глибину проникнення крапель/парів. Шар, заражений парами, залишають для самодегазації, заражений краплями – знищують. Самодегазація проводиться в незараженому місці не менше 10 діб у літній період, 4 діб – у весняно-осінній період (при підвищеній температурі і посиленні швидкості руху чистого повітря процес дегазації прискорюється);
- коренеплоди провітрюють, очищають від поверхневого шару, який знімають товщиною 0,2-0,3 см;
- у кормів, заражених крапельно-рідкими отруйними речовинами, знімають верхній шар на глибину 15 см, із грубих кормів – на 20-25 см (знятий шар знищують). Іншими способами дегазації є провітрювання, запарювання в кормозапарниках і термічна обробка в кормоцехах;
- м’ясо при значній кількості крапель знищують; при наявності окремих крапель на тушах, напівтушах, четвертинах на поверхню накладають кашоподібний шар гашеного вапна (при зараженні фосфорорганічними речовинами) або хлорного вапна (при зараженні іпритом), витримують 30 хв. та змивають; при кулінарній обробці таке м’ясо варять 3-4 год., перший бульйон зливають та заливають чистою водою; при знезараженні необрізної свинини після вищезазначеної обробки знімають шар шпигу і обробку повторюють;
- м’ясо, забруднене сильнодіючими отруйними речовинами, 2-3 рази промивають водою, варять 2 год., зливають бульйон після першого закипання, заливають чистою водою та варять до готовності;
- жири тваринного походження, що забруднені сильнодіючими отруйними речовинами, кип’ятять у 4-х об’ємах води протягом 4-х год.;
- консервовані продукти в тарі, що забруднені хімічними речовинами, ретельно промивають водою з мийним засобом або іншими мийними речовинами та висушують;
- воду знезаражують кип’ятінням або хлоруванням; шахтні колодязі – викачують всю воду, дно посипають хлорним вапном, стінки обмащують його кашкою, потім із дна знімають шар ґрунту до 10 см і обмивають стінки колодязя водою, яка набралася, після чого воду знову викачують, набирають і відбирають пробу води для лабораторних досліджень.
Склади, у яких знаходилися забруднені отруйними речовинами продукти, провітрюються протягом тривалого часу; стіни, стелю, підлогу миють за допомогою технічних засобів.
У разі виникнення запитань звертайтеся до Головного управління Держпродспоживслужби в Черкаській області, повідомляє пресслужба установи.
реклама
Коментарі
Окей, гугл, а як визначити цю "глибину проникнення парів"?
Стрічка RSS коментарів цього запису