«У матерів серце швидко розривається», – розповіла Тетяна Грибова. Вона – мати морського піхотинця з Черкащини Романа Грибова, який боронив разом з іншими військовими острів Зміїний. У полоні чоловік був місяць. Тепер пані Тетяна мріє, аби очі рідних побачили й інші військові.
Про це – репортаж Суспільного.
Останній місяць без звісток про сина був нестерпним, розповіла мати морського піхотинця, відомого на всю Україну та світ захисника острова Зміїний Романа Грибова.
«Я його не бачила чотири місяці, а тому думала, що і не побачу. Та Бог змилостивився наді мною», – каже жінка.
У Романовій кімнаті Тетяна Рудольфівна зробила куточок – зібрала його з найдорожчого, як тільки почула, що з сином трапилася біда. Жінка поділилась, що приходила у кімнату сина, аби подивитись на його портрет і форму – так вона відчувала, ніби він поруч із нею: «Я взагалі нічого не знала. Це було жахіття, але все одно була надія, що він живий. А вже коли ми спілкувалися з сином, виявляється, він чув мене. Там, в полоні, в отій катівні він мене чув».
Голос Романа востаннє жінка чула 24 лютого.
«Перше – я пережила інтернетну смерть сина. Я не користуюся інтернетом, мені достатньо кнопкового телефона. Інакше я б або розрив серця отримала, або просто покінчила б із собою. Той, хто виставлював співчуття, не врахував факт, що є мати, а у матерів серце швидко розривається», – розповідає Тетяна Рудольфівна.
Пані Тетяна думала, що син загинув. Пізніше знайомі сказали, що Роман у полоні.
«Але це не полегшило мого горя. Протягом місяця у мене були просто муки. Я відмовилася від їжі, я десь просто загубилася. Я співчувала кожній матері та кожному батьку», – каже жінка.
У полон 13 українських військових з острова Зміїний, серед яких і Роман Грибов, потрапили 24 лютого.
Його фраза-відповідь російському кораблю на пропозицію здатись стала гаслом українського супротиву та облетіла не лише країну, а й світ:
– Я російський воєнний корабель, пропоную вам скласти зброю та здатись. Інакше по вам буде нанесений удар. Як зрозуміли мене? Прийом!
– Російський воєнний корабель, іди на**й!
«Коли прозвучало оце послання кораблю, я була здивована. Я від нього таких слів за все життя не чула. Він завжди був спокійним як удав, має багато друзів і уникає конфліктів. Я говорила до його портрета: син, тримайся, не зірвися, витримай!» – пригадує мати.
Згодом син зателефонував сам:
«Це було як грім серед ясного неба: – «Мамо, привіт!». І все. Я мало не знепритомніла, я не повірила, що це син зателефонував».
Обмін полоненими відбувся 24 березня. Вдома на чоловіка чекали мати, кохана та кіт Яшка.
«Кіт зустрів, упізнав його. Якби не було кота, то можна було б здуріти. Яшка мені морально допомагав», – каже Тетяна Рудольфівна.
29 березня морського піхотинця Романа Грибова голова Черкаської обласної військової адміністрації Ігор Табурець нагородив відзнакою «За заслуги перед Черкащиною».
«Хочу сказати величезне дякую українському народу за цю підтримку. Ми дуже її відчуваємо», – сказала Тетяна Грибова.
Жінка зазначила, що син для неї і так завжди був героєм.
«Він для мене вже герой, бо він мій син. Він четвертий рік захищає Україну, пройшов гарячі точки і саме в таких бідненьких кімнатах, як наша, народжуються герої», – розповідає мати.
Жінка розповіла, що тепер у неї є мрія: «Я отримала сина і десь якась мати отримала. Але я не можу змиритися за інших наших хлопців. Я дуже за них хвилююсь, хочу, аби всі повернулись. Дуже мужні ми, українці. Нас ніхто, ні один москаль, ні одна тварина у світі, ні одне вороже око не зламають. Навіть якщо нам доведеться заплатити життям. Якби я могла трохи молодшою бути, я б взяла до рук зброю і пішла воювати».
Острів Зміїний, що входить до Кілійського району Одеської області, 24 лютого атакували російські війська. На острові перебували 13 українських військових. Спочатку вони отримали пропозицію здатися, на яку відповіли відмовою. Після цього на Зміїний почався ракетно-артилерійський удар. О 22:05 24 лютого острів захопили.
Інформація про те, що бійці, які обороняли острів Зміїний, вижили й були захоплені в полон, з'явилася в російських ЗМІ з'явилася 26 лютого була підтверджена – її почали перевіряти. 1 березня ЗСУ ідентифікували більшість прикордонників з острова Зміїний, аналізуючи російські відео.
24 березня за наказом президента Володимира Зеленського відбувся перший повноцінний обмін військовополоненими. У результаті було звільнено з полону моряків з рятувального катера, яких направили на острів Зміїний.
реклама
