реклама

реклама Делікат

реклама

Результати аналізу збитків у Черкаській, Уманській, Смілянській громадах Черкаської області; Сумській та Охтирській громадах Сумської області; Святогірській та Краматорській громадам Донецької області; Семенівській та Сновській громадах Чернігівської області представили днями у Києві на заході «Наслідків воєнних злочинів у громадах».

Звіт підготовлено в межах проєкту «Синергія громадського та державного секторів для посилення захисту прав цивільного населення, яке постраждало внаслідок збройного конфлікту в Україні», що реалізує громадська організація «Черкаський правозахисний центр» за підтримки програми Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) «Права людини в дії».

123

Важливим стало те, що звіт відобразив і рівень організації роботи органів місцевого самоврядування в процесах фіксації наслідків воєнних злочинів та підтримки населення, яке постраждало. Часове охоплення збору даних для звіту – період збройного конфлікту протягом 2 років повномасштабного вторгнення російської федерації в Україну (24 лютого 2022 р. - 24 лютого 2024 р.).

Більше мільярда збитків у дев’яти територіальних громадах

– У рамках реалізації проєкту ми виявили більше 1 млрд 200 млн збитків, яких зазнають територіальні громади внаслідок вчинених міжнародних злочинів на території України. І коли ми працювали з цими 9 громадами, дивилися на що витрачаються кошти, а вони витрачаються на подолання збитків, то ставало зрозуміло, що гроші знімаються з освітньої сфери, з медицини, з соціальної сфери. Тобто ми розуміємо, що своїми злочинами російська федерація намагається повернути нас на декілька десятиліть назад. Бо за ці кошти міг би йти певний розвиток громад, – каже голова громадської організації “Черкаський правозахисний центр”, керівник проєкту Тарас Щербатюк.

Інша цифра – набагато страшніша, названа спікером, – більше 500 осіб вбитих, більше 500 поранених, близько 1,5 тисячі знищених об’єктів житлового призначення, а пошкоджено більше 5 тисяч, окрім того були знищені і об’єкти бізнесу, транспорті засоби тощо.

– Про збитки, завдані російською федерацією потрібно говорити. А збитків багато. Тому завдяки проєкту ми змогли згрупувати всю інформацію, узагальнили, а тоді сегментували види збитків. І хотілося б, щоб ці дані пішли до міжнародного реєстру збитків, щоб аналіз збитків був зафіксований, щоб російська федерація колись таки покрила ці збитки, – каже Тарас Щербатюк. – І важливо, що ми фіксували не лише прямі, а й непрямі збитки. Якщо ми говоримо про прямі збитки, то тут мова про прямі наслідки внаслідок злочинів: це руйнування, поранення, вбивства цивільних осіб, руйнування і знищення об’єктів цивільної інфраструктури, знищення транспорту, це видимі збитки. Якщо говорити про непрямі збитки, то тут ми працювали з даними, які кошти витрачають органи місцевого самоврядування на подолання збитків. І тут ми працювали з інформацією, скільки органи влади витрачали на подолання наслідків руйнувань, на підтримку ВПО, скільки витрачають на побудову укриттів тощо. Ми намагалися вишукувати інформацію, скільки взагалі місцеве самоврядування витрачає коштів на подолання злочинів, вчинених на рівні громади.

Дослідження показало, що в багатьох громадах коригуються статті витрат бюджетів і врешті кошти йдуть на подолання наслідків війни, а не на розвиток і це важливо розуміти, адже кошти могли б більше бути спрямовані на інші потреби, на розвиток галузей освіти, медицини, соціальної сфери, культури тощо.

53814724221_3643035b02_o

На Черкащині маємо приклади унікальної допомоги постраждалим

Черкаська область не під таким ударом, як прикордоння чи східні області, та попри те, що в область, на щастя, долітає менше, але і тут є збитки і є трагедії. Тут дійсно менша кількість епізодів воєнних злочинів, але втрати значні.

Голова громадської організації “Черкаський правозахисний центр”, керівник проєкту Тарас Щербатюк розповів про три громади: Уманську, Смілянську та Черкаську громаду.

– Ці громади постраждали найбільше. 2-3 прильоти на рік. І це зразу досить масштабні руйнування: смерті і поранення цивільних осіб. Якщо говоримо про черкаську громаду, то є загальновідомий епізод – приліт ракети по центру і це досить масштабне руйнування. Пошкодження отримали приміщення-суб’єкти підприємницької діяльності. Повилітали вікна в будинках, які поряд. Лиш внаслідок цього прильоту маємо багато збитків: пошкоджено понад 200 квартир, пошкоджено понад 65 нежитлових об’єктів та споруд, - розповів Тарас Щербатюк.

Читайте також:

Влучання по готелю «Центральний»: підприємцям почали виплачувати компенсації

І говорячи про Черкаську громаду, він зазначає, що тут важливими є ініціативи Черкаської міськради з підтримки ВПО. Цікавою тут є ініціатива з підтримки бізнесу. За кошти місцевого бюджету тут підтримали бізнес, який постраждав внаслідок вчинених воєнних злочинів. Більше мільйона вже було виплачено суб’єктам підприємницької діяльності.

Черкаси. Фото Прочерку

Черкаси. Фото Прочерку


– Є цікава ініціатива для ВПО. Станом на сьогодні міськрадою відкрито два шелтера, кожен на декілька сотень осіб, це повністю реконструйовані приміщення, з ремонтом, вмебльовані. І там живуть люди, що найбільше постраждали внаслідок тих дій, що вчиняє російська федерація. І є ініціативи по виплаті одноразової допомоги, і психологічної підтримки. Водночас скажемо, що витрачені кошти на шелтери на допомогу – колосальні. І всі ці витрати йдуть внаслідок війни. Вважаємо це збитками, бо якби не дії російської федерації, громада б могла спрямувати ці кошти на інші потреби, про які раніше говорили, витратити на розвиток.

Окремо спікер розповів про Смілянську громаду, про дві масштабні події, два прильота, внаслідок чого були масштабні руйнування.

Фото Прочерку. Сміла

Фото Прочерку. Сміла


– Пошкоджено або зруйновано 175 приватних житлових будинків. Якщо ми говоримо про Смілянську громаду, то тут ми можемо говорити про руйнування саме приватних будинків. І це дуже велика кількість лише за результатами двох прильотів і вибухів ракет. Якщо говорити про людські жертви, то маємо одну загиблу людину і 14 поранених. Причому ні в Черкаській, ні в Смілянській громадах не знаходиться ніяких військових великих критичних об’єктів. І ці прильоти вважаємо нелогічними і ніхто не розуміє, чому так сталося, – зауважує Тарас Щербатюк.

Він сказав, що у Смілі місцеве самоврядування включилося в роботу одразу, за кошти бюджету закуповувалися будівельні матеріали, організовувалися пункти збору.

Читайте також:

«Усі запитували одне одного, чи всі живі, чи всі цілі», – історії людей, що пережили вибух у Смілі

– Це велика, затратна робота. І витрачалися великі і людські, і фінансові ресурси. Та я б хотів акцентувати на одному епізоді. За результатом прильоту ракети в грудні 2023 року було повністю знищено 8 приватних будинків. Міська рада не стала чекати коштів допомоги ні міжнародних донорів, ні державного бюджету, а сама, а також разом з допомогою інших громад області мобілізувалася і людям, які постраждали було виплачено по 2 мільйони. Це один з позитивних прикладів, який показує, що місцеве самоврядування може миттєво реагувати на злочини, – зазначив Тарас Щербатюк.

Фахівець згадав і Уманську територіальну громаду, зокрема, акцентував увагу на тому, що саме через цю громаду пролягав шлях переселенців зі сходу на захід.

Умань. Фото Прочерку

Умань. Фото Прочерку


– Ця громада найбільше прийняла людей, мабуть більше 100 тисяч осіб. Ми розуміємо, яка відповідальність впала на місцеве самоврядування. Знаємо, що з місцевого бюджету виділялися кошти на закупівлю продуктів харчування. На облаштування житла, на облаштування шелтерів. Ми знаємо, яким чином відбудовувалися, реконструйовувалися певні приміщення, щоб поселяти людей. І це можна віднести до збитків, бо в місцевій раді обмежений бюджет, інколи не вистачає на власні потреби. Та все таки, урізаючи певні статті бюджетів, вони переспрямовували кошти. Особливістю громади є і те, що вона найбільш багатостраждальна. Якщо говорити про збитки, то в цій громаді найбільше страждає бізнес. Багато приміщень було зруйновано і бізнес частково перестав працювати. А це втрата податків. І знову ж, територіальна громада недоотримує коштів. Якщо говорити про людські жертви цивільного населення, то трагедія була внаслідок прямого попадання ракети в багатоповерхівку в 2023 році. Частину будинку було знищено. Також близько 500 об’єктів поряд було пошкоджено, – розповів Тарас Щербатюк.

Він прозвітував, що тут одразу включилося місцеве самоврядування і людям була надана допомога.

– Водночас, я також, як і колеги, зауважу, що інколи інформацію було важко зібрати. Особливо щодо суми непрямих збитків. Ми керувалися інформацією, яку надавало місцеве самоврядування. А воно визначало цю інформацію на підставі даних від фінуправління, від інших підрозділів, що займалося ліквідацією наслідків міжнародних злочинів. У Черкаській громаді це 130 мільйонів, у Смілянській 44 мільйони, в Уманській близько 200 мільйонів гривень, – відзвітував Тарас Щербатюк.

Читайте також:

Уманська громада в умовах війни: з облаштованими бомбосховищами, з великою кількістю ВПО

Присутня на заході очільниця управління соцзахисту Уманської міськради Галина Кучер зауважила, що в громаді на сьогодні було 5 ракетних ударів. І внаслідок потрапляння завалився, зокрема, під’їзд однієї з багатоповерхівок.

– Загинуло 24 людини, з них 6 діток… Ми думаємо зараз як далі допомагати людям, бо йде опалювальний сезон. Багатоповерхівка поки відновлюється. 28 людей проживає в соціальному готелі, інші переселені з будинку проживають у рідних та знайомих. Постраждали ж 99 квартир. Виділили 7 мільйонів з міського бюджету, щоб люди отримували належну компенсацію. Але ми маємо говорити і постраждалих внаслідок ударів по промисловій зоні. Там є випадок і ампутації. Вдячні за допомогу міжнародним організаціям, які суттєво допомогли, - зауважила Галина Кучер. – Сьогодні у нас живуть 15 тисяч переміщених осіб. Це теж навантаження на бюджет, але всіляко їм намагаємося допомогти.

Підсумовуючи ситуацію, Тарас Щербатюк зауважив, що для оцінки збитків суб’єктам підприємницької діяльності треба гроші. І це проблема, бо не всі підприємці готові до такого.

– Наприклад, державне підприємство в Умані каже, що для оцінки збитків їм називає організація суму більш як мільйон. Але щоб запустити цю процедуру в підприємства немає таких коштів. І це ми говоримо зараз лиш про прямі збитки, знищені, наприклад, якісь будівлі тощо… - зазначив Тарас Щербатюк.

Без назви

Громадам нині важко аналізувати збитки через відсутність системного підходу

У кожній аналізованій області, як стало відомо, були свої нюанси по пошкодженнях та по результатах роботи.

– Сумська область, яка має величезний кордон з російською федерацією, постраждала однією з перших через протяжність кордону, через близькість сусідів. На жаль, до нас сусіди зайшли досить швидко… Щоправда ми не могли для аналізу обрати найбільш постраждалі громади. Бо  там немає лікарень, освітніх закладів. Там не залишилося людей… І мені було б складно там працювати і аналізувати ситуацію. Тому обрали Сумську і Охтирську територіальну громаду. В останній громаді, до речі, знищена міськрада… – каже виконавча директорка громадської організації “Північна правозахисна група”, експертка проєкту Наталія Єсіна. – У зв’язку з регіональними особливостями і наближенням до кордону працювати було складно. Окрім обстрілів, що саме по собі є небезпечним, маємо і закритість органів влади. Причин було багато. Це і безпекові питання, і небажання співпрацювати з громадськими організаціями, і небажання видавати назагал суму загальних збитків. Мовляв, існує думка, що ворог стежить за усим. Тому, звісно, ми прибирали місцями адреси укриттів, адреси місць компактного поселення ВПО.

Окремо йдеться про екологічні питання. Адже небезпечними для навколишнього середовища були руйнування ТЕЦ в Охтирській громаді, від руйнування хімічного заводу в Сумській тергромаді.

Фахівець відзначила, що з близько 90 тисяч ВПО в області 70 тисяч – це внутрішньогеріональні переселенці.

– Тобто це люди, які переїхали з прикордоння. Це насамперед люди з сільської місцевості. І громади мають адаптовуватися до таких умов. Насамперед, мова про працевлаштування, – зазначає представниця Сумщини.

Фахівець підсумовує, що громадам нині важко аналізувати збитки через відсутність системного підходу, відсутність системи методології збитків. І всі громади розраховують як на державну допомогу, так і на допомогу донорів.

Юрист громадської організації «МАРТ», експерт проекту Дмитро Науменко розповів про ситуацію на Чернігівщині, зокрема, в Сновській і Семенівській громадах.

– Колони техніки пройшли через ці громади, ці громади перший місяць повномасштабного вторгнення були окуповані. Тому завдана шкода громадам почалася з перших днів, коли вже йшли обстріли населених пунктів, мали місце вбивства, знищення цивільної інфраструктури, мародерства, – перелічує Дмитро Науменко. – А під час відходу війська росії знищували мости, інші об’єкти.

За словами фахівця, є проблема під час звернень людей щодо пошкоджень житла. Оскільки громади мають багато приватного сектору, є сільські території, то є ряд садиб, де неоформлені документи. Через це людям важко фіксувати пошкодження.

– По великій кількості будинків неоформлені документи права власності. Це ускладнює можливість обрахувати збитки. Люди не можуть подавати заяви, а спершу повинні оформлювати свої документи. Та й комісії не можуть виїздити в ряд місць через ризик обстрілів, тож зафіксувати збитки важко. Так само і по приватному бізнесу. Семенівська громада мала велику кількість сільськогосподарських підприємств, виробництв. Більшість з них є пошкодженими або знищеними повністю і питання про відновлення не стоїть, особливо в тих, хто ближче до кордону, – каже фахівець.

Начальниця відділу економіки та соціального захисту Семенівської міськради Тетяна Новик каже, що край аграрний, та люди виїздять через безпекову ситуацію. Руйнувань край зазначає щодня. Але обрахувати збитки сповна неможливо. Бо це небезпечно.

Співзасновниця громадської організації “Східний правозахисний центр”, експертка проєкту Марина Куприкова каже, що вкрай складно аналізувати збитки на Донеччині, адже більша частина Донецької області нині перебуває в окупації.

– Ще в березні 2022 року було оголошено обов’язкову евакуацію з території області. Лінія фронту продовжує бути динамічна. Це не могло не вплинути на комунікацію з представниками органів місцевого самоврядування. Ми обрали для аналізу Краматорську та Святогірську громади. Краматорськ зіткнувся з війною ще в 2014 році. Потім 2022 рік. Але ж це було потужне промислове місто. Це агломерація машинобудівних підприємств. Бюджетоформуючі підприємства або припинили діяльність, або змінили свою юридичну адресу. І сьогодні відчуваємо брак персоналу, брак інвестицій… – зазначає Марина Куприкова.

Вона зауважує, що попри все органи місцевого самоврядування намагаються працювати належно, стабільно. І навіть прийнято ряд програм, зокрема, щодо надання одноразової грошової допомоги родинам поранених або загиблих, ці суми складають від 5 до 20 тисяч гривень, також надання допомоги до 5 тисяч гривень особам, чиї житлові будинки були пошкоджені або зруйновані. І хоч кошти невеликі, та вони всерівно дають якусь підтримку. І допомога надається не лише місцевим, а й тим, хто зареєстрований в громаді як ВПО.

За словами доповідача, особливо зараз акцент на будівництві укриттів, адже Краматорська громада все ближче до фронту.

– Щодо Святогірської громади, то вона колись була туристичною, але спершу окупацію та деокупація пізніше позначилися на краї. Там була знищена інфраструктура, близько 80% будівель пошкоджено чи зруйновано. Ситуація була така, що після деокупації довелося відкривати соціальні пральні, санітарні модулі, щоб люди могли помитися і випрати речі. Зараз в громаду повернули 22 підприємці, навіть відкрили один з готелів громади. Цікава ініціатива по отриманню жителями модульних будиночків. І цікаво, що Святогірська громада дуже відкрита нині до міжнародних організацій. У громаді затверджено ряд програм по відновленню. Та чи не найбільша проблема для громади – це масштабні замінування.

Місцеве самоврядування відіграє важливу роль в відновленні краю. Цьому сприяла децентралізація.

– В умовах збройного конфлікту роль місцевого самоврядування вкрай важлива. І ми зараз бачили б продовження роботи в створенні інтерактивної карти збитків. Окрім того, ми ще не говорили про моральну шкоду цивільному населенню, про шкоду державі, тобто пошкодження державних підприємство, окремо  також виносимо питання про упущену вигоду. Ми розуміємо, що люди вкладалися в бізнес, а тоді все припинялося. Це є упущена вигода. І всі ці збитки і завдану шкоду треба фіксувати. Важливо це систематизувати і виводити суму, яку б територіальні громади могли пред’являти російській федерації! – зазначив Тарас Щербатюк.

Важливо, що всі озвучені звіти будуть доступні в публічному просторі.

449024638_3740921076180322_7243575442762693090_n

Керівниця Київського офісу міжнародного реєстру збитків Ганна Христова високо оцінила пророблену роботу по звіту, водночас заявила, що всі дані необхідно передавати до міжнародних організацій.

– Важливо комунікувати, важливо зібрати і акумулювати збитки, завдані російською ситуацією. Особливо важливо розуміти складність категорії моральної шкоди. І тут важливо, що компенсації підлягає шкода, яка лиш досягла певної тяжкості. Всі ці моменти нам слід враховувати і працювати. Але врахувати, що кожна категорія пошкодження має рахуватись окремо. Слід буде робити по кожному типу шкоди окрему заявку. У цьому сенсі громадам в оформленні заявок знадобиться допомога, але це важливо і необхідно для майбутніх компенсацій. І карта пошкоджень буде в тому числі дуже цінною в цій роботі, – каже пані Ганна.

Фото автора та Українського кризового-медіацентру

реклама

Коментарі  

 
0 #1 Адмін 01.07.2024 14:25
Громадні збитки - це те, чим наше особисте багатство прироста.
Цитувати | Поскаржитись на коментар
 

Додати коментар

Звертаємо Вашу увагу, що "Прочерк" - це майданчик коректних дискусій!

Цікаві новини звідусіль

bigmir)net TOP 100