Вже вчетверте на Чигиринщині, на території мистецького фестивалю «Крутий Заміс», збираються ті, хто добре знає, що таке війна. Чинні військові, ветерани російсько-української війни та їхні родини приїжджають сюди з усієї Черкащини. Вони не просто гості – вони частина великої родини, яка щороку зустрічається на «Родинній колисці захисника». Тут панує неформальна атмосфера, щирість, підтримка й тепло, які особливо цінуються після всього пережитого.
Фестиваль відбувся за підтримки програми «МХП Поруч». Захід відвідали 120 родин ветеранів, повідомили організатори.
Активності ще не розпочалися, а ветеран Богдан Осадчук із Водяників та казкар Сашко Лірник уже сіли співати пісню про козаків і Холодний Яр. У коментарі журналістці «Прочерку» ветеран розповів, що приїхав із дружиною та трьома дітьми. На території «Крутого Замісу» вони вперше.
– Оксано! – покликав він кохану. – Сім’ї дуже сподобалося. Дружина багато працює, тож вдалося вирвати її хоч ненадовго.
Гості заходу мали можливість познайомитися з різними ремеслами – випіканням хліба, виготовленням ляльок-мотанок, ліпленням з глини, ткацтвом та іншими. Працювало 10 тематичних локацій, які учасники квесту «Ремесла – це сила» відвідували та виконували на них завдання.
Майстер-клас із ткацтва проводила жителька села Телепине Поліна Леус. Вона поділилася радісною новиною: благодійники пообіцяли передати пікап для її сина, який із побратимами потрапив під удар ворожого FPV-дрона й зараз перебуває на відновленні.
– У мене воює не лише син. Донька теж служить військовим лікарем і готується на передову. Це дуже важко пережити, але ми з чоловіком тримаємося. Я співаю або, коли буває, сідаю ткати – так відволікаюся. Бо треба жити – заради тих дітей, які зараз на Сході та Півдні.
Навпроти пані Поліни майстер-клас із різьби по дереву проводив Віктор Козоріз. До нього підійшли Надія, Юрій і їхній син Влад – учасники квесту.
– На «Крутому Замісі» ми вже часті гості. Кожен наш візит приносить щось нове. З кожним разом з’являється більше локацій, більше можливостей для знайомства з ремеслами та творчістю, – сказала пані Надія.
Фахівець із супроводу ветеранів війни та демобілізованих осіб Звенигородської громади, ветеран Дмитро Павленко відвідав «Родинну колиску захисника» разом із сім’єю та дітьми побратима, який зараз перебуває на фронті.
– Добре, що військові – і діючі у відпустці, і ті, хто звільнився після поранень – можуть приїхати сюди, провести час із сім’єю. Хочу, щоб мій син знав культуру нашого народу. Ми ліпили, плели вінок, малювали фарбами. Улюбленою локацією стала ліпка, бо на створеній півонії написали «Разом до перемоги».
Серед присутніх був і керівник осередку ветеранів російсько-української війни «Холодний Яр. Сила нації» Сергій Галайда. Він служив у штурмовій бригаді «Лють», зазнав поранення і нині має інвалідність. Лише кілька днів тому «Прочерк» писав про кам’янських ветеранів, які разом із родинами створили у своєму місті простір для підтримки, тренувань і спільного дозвілля. А тепер ми знову зустріли їх – цього разу вже на фестивалі.
– Тут зібралися свої – ті, хто пройшов війну, зазнав горя і біди сповна, – сказав Сергій Галайда.
Разом із побратимами з громадської організації «Ветеранів російсько-української війни «Честь Маю» кам’янські захисники зіграли у футбол. Як зазначив Сергій Галайда, вони – аматори, але прагнуть підтримувати фізичну форму й надихати інших бути активними.
– Цей захід не про спорт і не про змагання. Він про відпочинок, щире спілкування. Ми всі допомагаємо військовим, але якщо кожен українець зробить ще трохи більше, перемога настане швидше, – наголосив співорганізатор фестивалю Олександр Воскобойнік.
За словами ідейного натхненника та багаторічного організатора фестивалю «Крутий Заміс» Юрія Романчі, це місце, де захисники можуть підтримати одне одного, поділитися досвідом, разом знайти рішення спільних проблем і зрозуміти, як діяти в тій чи іншій ситуації – навіть без допомоги психологів чи юристів.
Юлія Капуш
рекламаЦікаві новини звідусіль
