Сьогодні у спортзалі дуже жваво. Тут вирують емоції. Побратими підтримують одне одного вигуками, а тоді йдуть підтримати своїх дружин, які теж роблять вправи. Жінки також підтримують чоловіків під час змагань. У Кам’янці відбулися перші адаптивні змагання для ветеранів і їхніх родин. У програмі — веслування, аербайк, жим гирі та гантелі.
До речі, маємо й наукове підтвердження ефективності таких практик. Дослідження «Радість руху», проведене аналітичним та ветеранським відділом Центру ініціатив «Повернись Живим!», доводить, що адаптивний спорт позитивно впливає як на фізичне, так і на психічне здоров’я ветеранів та ветеранок. Документ також висвітлює, що така активність допомагає у соціалізації, створенні нових зв’язків та навіть посилює обороноздатність держави. Це перша в Україні спроба комплексного аналізу впливу адаптивного спорту, створена за підтримки ЄС і Міжнародного фонду «Відродження» у рамках ініціативи «Європейське Відродження України».
Змагалися ветерани як самостійно, так і з родинами. Більше того, долучилися до змагань і дружини ветеранів. У них були свої дисципліни. Тож переможців обирали в трьох категоріях: чоловіки, жінки і родини. Та ці змагання, - не початок спортивного шляху когось зі спортсменів, а лиш результат довгого і злагодженого процесу гуртування ветеранів навколо спортивного клубу «Атлант».
У Кам’янці ветерани й їхні родини об’єдналися навколо спортивної зали, щоб разом долати психологічні труднощі й підтримувати бойовий дух.
– Історія спортзалу давня. Приміщення спортзалу раніше занепадало. Але коли десь в 2016 році почали створювати комунальні спортивні клуби в області, то в нас і тут облаштували врешті клуб. А вже зараз він наповнюється обладнанням завдяки підтримці спонсорів, - каже керівник осередку ветеранів російсько-української війни «Холодний Яр. Сила нації» Сергій Галайда, який служив в штурмовій бригаді «Лють» і отримав поранення, нині він має інвалідність.
Він пригадує, як хлопці з пораненнями, що повернулися з війни, потроху стали займатися тут, у спортзалі, це були не лише тренування, а й спілкування, обмін досвідом.
– Не один десяток ветеранів сюди приходить. Це в нас таке об’єднання. Але зараз людей на змагання прийшло менше, бо хтось поїхав у госпіталь, хтось в санаторій. Тож переносили змагання. Але вже таки вирішили провести, щоб підготувати хлопців до змагань у Черкасах. Дехто лиш демобілізований після поранення, і тільки прийшов подивитися на побратимів, але так запалився, що сам взяв участь в змаганнях, - розповідає Сергій Галайда.
Ветерани спочатку приходили до спортзалу якось ситуативно. Згодом створили громадське об’єднання «Холодний яр. Сила нації». У цьому залі як займалися, так і спілкувалися.
– Знайшли перші змагання в інтернеті, почитали, вирішили спробувати. Це якось запалило хлопців. І ми не лише займаємося вправами. Тут щоп’ятниці чаювання. Кожен розповідає за себе. У когось він короткий, в когось довший. А тоді контузії, поранення. Приходять і родини загиблих. Тобто, це не лише виключно заняття на тренажерах, хоча вправи також дають свій ефект. Але тут щось більш. Ось і сьогодні після змагань ми плануємо наварити куліша, посмакувати. Реабілітація – вона ж в комплексі. І треба висмикнути людину з того болісного внутрішнього світу, в який вона замкнулася, коли демобілізувалася.
Сергій Галайда каже, буває приїздить до когось з хлопців запрошувати до спортзалу, а побратим відмовляється, мовляв, з чужими некомфортно.
– Я кажу йому, приходь, там всі свої. І коли сюди свої приходять, то дійсно це розуміють. Навіть кілька ветеранів, які повертаються до активності, — це вже успіх.
Сьогодні Сергій Галайда міркує написати проєкт на грантову підтримку, щоб можна було облаштувати ще зону відпочинку в спортзалі.
– Он є вільна зала при вході. Щоб потренувавшись, можна було піти, сісти, почаювати в комфорті, - каже.
Олександр Тюкін спостерігає за вправами побратимів. Біля нього милиці. Каже, що у дворі може пройтись трішки і без них, проте йти далі важко. Має багато пошкоджень в ногах. Він воював на Херсонському напрямку. Пригадує, як вдалося вийти з пораненням, як повз по землі і врешті таки врятувався. Сьогодні чоловік скаржиться, що доводиться збирати дуже багато паперів, щоб перерахувати пенсію.
– Добре, що є такий спортзал. Сюди приходимо спілкуватися, і одне одного розуміємо. Кожному важко по-своєму. Я перебитий повністю, поперек, ноги… Хтось не має якоїсь кінцівки. Я був в лікарні, рятували ноги, потім був шпіталь, а тоді додому. Ніхто якоїсь довгої реабілітації не пропонував. А тут можна займатися, трішки порухатися он на тренажерах. Більше стараюся на веслуванні бути. Два заходи пройду і все. Та й обговорити з хлопцями те, що болить можна, – розповідає Олександр Тюкін.
За словами учасників ініціативи, реабілітація та відчуття спільноти є життєво необхідними після повернення з фронту.
Роман Романенко, який втратив ногу на війні, нині займається на тренажерах і мотивує побратимів не здаватися.
– Прикро, коли бачиш, як дехто з хлопців сидить дома і не має ніякої мотивації кудись ходити, займатися.
Серед присутніх і Сергій, який дістав поранення голови. У спортзал спершу навіть не міг сам дійти. А нині потроху розробляє кінцівки, пробує займатися на тренажерах, зокрема, любить той тренажер, що імітує ходьбу.
Фото "Прочерку"
– У мене через поранення голови певний процес зв’язків між головою і рухами рук та ніг був порушений. Спершу були лиш дихальні вправи, згодом став рухатися, ходити, і ось потрохи займаюся тут, бачу результати, впевненіше себе відчуваю, хочеться тепер жити і відновлюватися далі. Спілкуюся тут і з хлопцями, менше думається про погане, - каже Сергій.
Керівник КП «фізкультурно-оздоровчий спортивний клуб «Атлант» Аркадій Конверцев показує спортзали, розповідає, скільки секцій тут займається, якими видами спорту. Нині також планують облаштувати тенісні столи.
Начальник відділу освіти, культури, молоді та спорту виконавчого комітету Кам'янської міської ради Анатолій Могилка наголошує, що це сьогодні єдиний заклад, де можуть збиратися безкоштовно займатися спортом, отримувати послуги реабілітації.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
Ветерани повертаються до життя через спорт: новий аеробайк у спортзалі Кам’янки (ВІДЕО)
Побратимів і посестр на змаганнях вітав головний спеціаліст з питань ветеранської політики в Кам'янській міськраді Іван Євченко. Після повернення з-за кордону Іван Євченко добровільно пішов воювати. Тепер організовує ретрити й підтримує розвиток спортзалів.
Ветерани, які повертаються з війни, часто стикаються не лише з фізичними травмами, а й із психологічними — ПТСР, тривожністю та відчуттям ізоляції.
– Отримав поранення спершу в 2022 році, потім в 2023 році, повернувшись, уникав людей і взагалі волів менше спілкуватися. Але поступово зрозумів, що треба об'єднуватися, зокрема, і через отакі спортзали. Також я організовую ретрити для ветеранів. Нам всім це потрібно. Потрібна взаємопідтримка, потрібна реабілітація, нові стосунки сімейних відносин, – каже Іван Євченко. – Цінно, що тут безкоштовна реабілітація, тут є реабілітолог, людина може займатися, отримувати консультацію. Сам я не вірив в спорт як в вихід з такого собі важкого стану ветеранів. Вважаю, що чим менше місто чи село, тим важче ветеранам. Бо часто повернувшись з війни хлопці підпадають під вплив кума, який жене алкоголь. А треба створювати такі центри, треба об’єднуватися, змінювати режим, плани на життя, - каже Іван Євченко.
По громадах дійсно мало сьогодні подібних закладів, де б об’єднувалися ветерани, займалися. Створені по громадах ветеранські простори не передбачають обов’язкову наявність там тренажерів. Часто такі просто виконують більше соціальну функцію, консультаційну щодо надання інформації про пільги тощо.
У Черкасах діє ще один центр адаптивного спорту, де ветерани займаються різними видами активностей — від футболу до кросфіту. Все це на базі Центру реабілітації МСК «Дніпро». Тут ветерани грають, спілкуються, рухаються. Водночас, звісно, ходити на такі тренування зручно лише тим, хто проживає в Черкасах, а не в районах.
Керівник муніципального спортивного клубу “Дніпро” Юрій Гончаров розповів, що на виділені з міського бюджету кошти облаштували новий тренажерний зал. Також йде фінансування за рахунок партнерів.
– Будьмо відверті, хтось боїться, хтось ще не знає про такі заняття. Але ми готові вже приймати хлопців з будь-якого куточка Черкащини. А там, сподіваюся, інші команди і подібні організації будуть з’являтися по області. Щодня до громад повертаються наші поранені захисники, частина вже буде людьми з інвалідністю і нам необхідно думати про їх відновлення, – каже Юрій Гончаров.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
Як ветерани працевлаштовуються та відкривають власний бізнес на Черкащині
Григорій Чуб, учасник російсько-української війни, вчитель «Захисту України», черкаський тренер каже, що такі спортзали, де б захисники могли збиратися і займатися спортом, важливі.
– По-перше, будь-якому чоловіку після 30 років потрібні фізичні навантаження, бо виробництво тестостерону зменшується. А особливо після таких стресів, коли людина побувала на війні, це потрібно. По-друге, постійні фізичні навантаження – це можливість себе не втратити, стабільні невеликі навантаження допомагають розвантажити психіку, потім дають змогу займатися буденними справами. По-третє, спорт в ігровому вигляді, командний спорт – це ще й соціалізація, входження в суспільство. А по-четверте, коли займаємося, разом, то ми ж серед своїх. Це дуже важливо, - зазначає Григорій Чуб.
Досвід Кам’янської громади демонструє, що реабілітація ветеранів — це не лише про лікування тіла, а насамперед про відновлення внутрішньої цілісності, повернення до спільноти та віднайдення мотивації жити далі. Спортзал у Кам’янці став не просто місцем тренувань, а простором підтримки, нових зв’язків і віри у себе. Саме такі ініціативи здатні змінювати долі — крок за кроком, через рух, спілкування і спільну мету.
Підкріплене дослідженням «Радість руху», яке доводить важливість адаптивного спорту для фізичного й психічного відновлення, це свідчення того, що розвиток подібних центрів має стати частиною державної політики. Адже кожен ветеран — це цінність, і завдання суспільства — створити умови, у яких повернення до мирного життя стане не боротьбою, а можливістю.
Назарій Вівчарик
«Проект «Посилення стійкості медіа в Україні».
Впроваджується Фундацією «Ірондель» (Швейцарія) та IRMI, Інститутом регіональної преси та інформації (Україна).
Фінансується Фондом «Швейцарська солідарність» (Swiss Solidarity)».
Disclaimer that has to be used:
Improving Media Resilience in Ukraine Project.
Implemented by Fondation Hirondelle (Switzerland) and IRMI, Institute for Regional Media and Information (Ukraine).
Funded by Swiss Solidarity