Торік на Черкащині зайнятістю вдалося забезпечити 260 ветеранів, 39 – тимчасово зайняті. А, отже, усього близько 300 осіб в області в 2024 році влаштовані на постійні або тимчасові робочі місця. Про це повідомила у коментарі журналістці «Прочерку» заступниця директора Черкаського обласного центру зайнятості Марина Сорокіна.
Існують і гранти на створення або розвиток власного бізнесу.
За грантові кошти ветеран із Черкас відкрив власну автомайстерню. Таку можливість дала йому державна програма «Грант для ветеранів».
Олександр Максюта захищав Україну в зоні АТО/ООС і під час повномасштабного вторгнення. Через важке поранення його комісували за станом здоров’я. Повернувшись додому, він опинився перед вибором: як жити далі?
До війни Олександр займався кузовним ремонтом автомобілів, працював на різних підприємствах і мріяв відкрити власну справу. Однак постійно не вистачало стартового капіталу. Оренда гаражного боксу теж не давала можливості заробити, бо щомісяця доводилося 1 тисячу доларів віддавати власнику. Крім того, ветеран виховує неповнолітню доньку,тож треба було вирішувати питання з житлом.
«...Я написав бізнес-план. Фахівці центру мені допомагали, консультували, супроводжували. За півтора місяці перерахували кошти, я купив обладнання, власний гараж в автокооперативі «Славутич» і працюю на себе».
Олександр Вікторович показує своє місце роботи. Зараз у ремонті дві автівки. Говорить, що шукати клієнтів допомагає «сарафанне радіо».
«Мене мотивує і надихає те, що я тепер сам собі хазяїн і керівник. І вже з власного досвіду рекомендую побратимам скористатися цією програмою, яка підтримує ветеранів та їх родини. Бачу, що це реально працює, – говорить він. – За умовами гранту я повинен взяти також найманого працівника. Я збираюся взяти свого побратима. Він після важкого поранення майже втратив зір, має 1 групу інвалідності. Будемо працювати разом».
Своїм досвідом поділилася дружина військовослужбовця Анна Куркіна, яка отримала грант на власну справу. До Черкас вона переїхала з Донеччини і проживає тут близько року.
Бізнес Анни Куркіної – квіткова майстерня.
– Поштовхом до відкриття квіткової майстерні стало те, що я живу в Черкасах сама з дитиною, не могла знайти собі роботу. Але в мене було хобі.
За словами пані Анни, через конкуренцію, довелося звернутися до нововведень. Так був придбаний флоромат.
– Флоромат – це автомат для продажу квітів: люди підходять, обирають на блоку керування букет, комірка відкривається, букет забирають. Автомат обладнаний холодильним модулем, там є можливість ставити букети у воду. У Черкасах такого більше немає. Придбати необхідне мені допоміг грант, своїх коштів не було.
Отримати грант на 500 тисяч гривень на власний бізнес порадили у Черкаському центрі зайнятості Олені Стебліній. Вона розповідає про кондитерську-кав'ярню, яку відкрила нещодавно.
Пані Олена – черкащанка. Колишня військова, військовий і її чоловік. Сім'я жила в Маріуполі, там зустріли повномасштабне вторгнення. У 2022 році Олена Стебліна виїхала з дітьми до Черкас. Зараз чекає на чоловіка з полону.
– Я працювала в Черкасах вдома, розуміла, що домашньої кухні вже мало, хотілося чогось більшого. Вже як чотири місяці здійснена одна з моїх мрій. Кав'ярню відвідують. На кухні сама печу торти. Залишилася головна мрія – щоб чоловік повернувся додому. По наступний грант прийдемо разом.
Підприємиця поділилася, що раніше відкриття власної кондитерської здавалося нездійсненною мрією, проте нею рухало бажання мати більше клієнтів, замовлень.
Прикладом успішної адаптації є ветеран війни Віталій Мельниченко, який у 2014 році пішов добровольцем на фронт. Повернувшись до мирного життя, він спочатку працював на різних роботах, а згодом відкрив станцію технічного обслуговування. Завдяки зверненню до центру зайнятості він отримав підтримку для облаштування додаткового робочого місця.
Часто є різні ініціативи, які допомагають ветеранам адаптуватися до мирного життя, напрацювати ідеї для бізнесу. Подібний захід був проведений торік у Черкасах. Організаторами виступив консорціум: громадські організації «Смарт Медіа», «Час Дії», «Українські ветерани» та «SOS Ukraine» за підтримки Європейського Союзу та Міністерства закордонних справ Литви.
– Цьогоріч я вступив на навчання до черкаського університету, спеціальність «Підприємництво та торгівля» і хочу спробувати себе в бізнесі, – розповів 30-річний ветеран російсько-української війни Денис Шеренговський.
Він поділився, що має досвід роботи у закладах швидкого харчування, тому з'явилася ідея відкрити щось подібне.
– Це швидке харчування повинне бути ще й корисним. Можливо, додам веганське меню, – наголосив ветеран.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
В області формують комісію з відбору фахівця із супроводу ветеранів
Ветерани частіше шукають вакансії за тими спеціальностями, які вони мали до початку війни, або ж їм пропонують перенавчання. Про це каже заступниця директора Черкаського обласного центру зайнятості Марина Сорокіна.
– Вакансії їм пропонуємо всі ті, які надають роботодавці з метою укомплектування. Наша база даних налічувала торік 14 тисяч вакансій. Щодня маємо можливість пропонувати всім, хто до нас звертається з метою пошуку роботи, близько 2000 вакансій. Під час пошуку враховуємо професію, спеціальність клієнта, зокрема, ветерана.
Є роботодавці, зацікавлені, щоб до них направляли саме ветеранів, наголосила Марина Сорокіна. Це, наприклад, стосується охоронних компаній. Побажання мають й ветерани. Буває, коли до фахівців звертаються хлопці та дівчата, в яких продовжується процес реабілітації. Тоді вони просять зробити тимчасову паузу в пошуку роботи.
– Якщо проаналізувати, кого вже вдалося працевлаштувати, ветерани працюють на різних посадах: водії, трактористи, охоронці, слюсарі, електромонтери. Ми також скеровуємо на навчання, якщо людина не може знайти собі професію до душі, по спеціальності. У нас є ветерани, які проходили навчання і працевлаштовувалися. Або, можливо, відбувалася не зміна професії, а підвищення кваліфікації, – додала заступниця директора Черкаського обласного центру зайнятості.
Нагадаємо, Черкащина займає перше місце в Україні за компенсаціями роботодавцям за облаштування робочих місць для осіб з інвалідністю.
З вересня 2023 року на території України діє відповідна програма. Тоді роботодавець працевлаштовує людину з інвалідністю I або II групи, облаштовує робоче місце саме під цю людину.
Під час служби отримав поранення і втратив ногу черкащанин Анатолій Коваль. Пройшов реабілітацію, а потім з протезом повернувся на службу.
"У першу чергу пріоритет був повернутися назад до побратимів, навіть на протезі. Ну це залог того, що ти морально швидко можеш відновитися, в тебе є ціль - повернутися до хлопців з ким ти служив і далі служитимеш".
Повернутися на колишнє місце роботи після війни можуть не всі, тому, додав Анатолій, виникає проблема пошуку нової професії. Він за освітою електрик, до війни працював у приватній охоронній фірмі. Подібну роботу шукав і після поранення.
"Ти приїжджаєш, вони дивляться, що ти військовий з пораненням, і вносять якісь критерії. І якщо в тебе є поранення, є значить контузії, тож зброю тобі не можна. Чому ми зараз скептично ставимося до вибору професії для військовослужбовців? У першу чергу військовослужбовець, що має поранення, до нього не треба жалість. Ми цього не любимо. У першу чергу він такий самий громадянин України як будь-який із нас. Він на роботу може ходити для забезпечення сім’ї і йому треба належна заробітна плата. Щоб він розумів — він відпрацює місяць і отримає належні кошти, а не мінімалку десь у якій сторожці".
Вакансії доводиться підбирати враховуючи стан здоров’я, додав Анатолій Коваль:
"Я можу на протезі цілий день находиться, якщо я не дуже перевтомлююсь. Якщо я за кермом, ну трошки важче, залежно від роботи. Ну ти дивишся по своєму фізичному стану. І такі роботи підбираємо. Багато хто каже, що коли ми повертаємось із зони бойових, ми не готові до суспільства. Ми готові, просто суспільство має бути готове, що в подальшому військовослужбовці, які будуть повертатися, їх буде набагато більше, і люди мають звикнути до цього".
У центрі зайнятості пропонують посади із низькою заробітною платнею, якої ветеранам не вистачає навіть на лікування, додав ветеран та керівник громадської організації "Честь маю" Сергій Головко. Він також має поранення:
"Я ж як інвалід війни, друга група, отримую пенсію. Але ж пенсії, насправді не вистачає. У моєму випадку, наприклад, я після звільнення ще проходив лікування і там це затягнулося. І коли я звернувся до центру зайнятості, то мені сказали — ну, блін, ти ж пізно звернувся, робот особливо немає. Ну ось, такі всякі, на які ти фізично не зможеш, наприклад, працювати".
Тому, розповів Сергій, ветерани намагаються шукати роботу і самостійно.
"Зараз побратим покликав мене працювати при обласній раді «Ветеран ПРО», ну відділ, який займається ветеранами. По-перше, жити за щось треба, по-друге, коли людина зайнята, тим паче якщо говоримо про ветерана, менше всякі таргани лізуть в голову і людині краще живеться. З керівниками комунальних підприємств спілкувався, щоб, заповнювати попит на чоловічі посади ветеранами. Це золота жила для будь-якого власника бізнесу, чи керівника якогось підприємства. Тому що ветерана в армію вже не заберуть. Його сміливо можна навчати, він залишиться, буде працювати".
Зі слів Сергія Головка, нині ветерани які вже пройшли реабілітацію, шукають себе в спорті, у громадських організаціях аби стати корисними. А працевлаштування для них, це швидша соціалізація у цивільному житті.
До речі, незабаром ветерани у Черкасах зможуть опанувати нову професію – водія. Про це інформує міський голова Черкас Анатолій Бондаренко.
На минулій сесії Черкаської міської ради депутати прийняли рішення про виділення 1,5 млн грн на придбання спеціального автомобіля. Він буде обладнаний всім необхідним для якісного навчання, зокрема й ручним керуванням.
«Це дозволить нашим ветеранам швидше адаптуватися до мирного життя та стати більш самостійними», – говорить міський голова.
Медіа «Прочерк» розпочало проєкт підтримки ветеранів, які повертаються додому. Власне він так і називатиметься – «Повернення». Проєктом передбачено створення матеріалів на різну тематику, але об’єднаних однією темою – адаптація військових, повернення в мирне життя… «Повернення» – це проєкт, який передбачає інформування про програми реабілітації, адаптації та реінтеграції для українських ветеранів бойових дій та їх сімей.
Матеріал створено в межах проєкту Львівського медіафоруму за підтримки ЮНЕСКО та народу Японії. Автори несуть повну відповідальність за вибір і представлення фактів, що містяться в публікації, а також за висловлені в ньому думки, які не обов’язково належать ЮНЕСКО та не накладають на Організацію жодних зобов’язань.
Коментарі
Стрічка RSS коментарів цього запису