Отримати грант на 500 тисяч гривень на власний бізнес порадили у Черкаському центрі зайнятості Олені Стебліній. Сьогодні вона розповідає про кондитерську-кав'ярню, яку відкрила нещодавно.
Пані Олена – черкащанка. Колишня військова, військовий і її чоловік. Сім'я жила в Маріуполі, там зустріли повномасштабне вторгнення. У 2022 році Олена Стебліна виїхала з дітьми до Черкас. Зараз чекає на чоловіка з полону.
– Я працювала в Черкасах вдома, розуміла, що домашньої кухні вже мало, хотілося чогось більшого. Вже як чотири місяці здійснена одна з моїх мрій. Кав'ярню відвідують. На кухні сама печу торти. Залишилася головна мрія – щоб чоловік повернувся додому. По наступний грант прийдемо разом.
Підприємиця поділилася, що раніше відкриття власної кондитерської здавалося нездійсненною мрією, проте нею рухало бажання мати більше клієнтів, замовлень.
Директор Черкаського обласного центру зайнятості Олександр Джур підкреслив, що служба зайнятості сьогодні адаптується під ветеранів.
У 2024 році за допомогою у пошуку роботи звернулося 950 осіб, працевлаштувати вдалося 30% (223 особи – працевлаштовано, 39 – забезпечено тимчасовою зайнятістю).
Ветерани отримують ваучери на навчання, перенавчаються. Діють грантові програми.
– Усі наші працівники, директори філій, відділів безпосередньо співпрацюють з громадськими організаціями, родинами ветеранів.
Історії ветеранів звучали сьогодні в Черкасах на відкритті обласного ветеранського простору «Ветеран Про». Саме в ньому провели форум «Громади – Захисникам» за участю діючих військових, ветеранів і ветеранок. Також до дискусії щодо інтеграції хлопців та дівчат у цивільне життя доєдналися представники влади, громадських організацій, бізнесу…
Ставив питання спікерам й оглянув простір ветеран, член громадської організації «Честь маю» Андрій Ситник.
Пан Андрій служив у механічному батальйоні 4-тої окремої танкової бригади. Починав з навідника БМП, потім став командиром відділення, закінчував головним сержантом стрілецького взводу. На лінії бойового зіткнення пробув близько року, обороняв Донеччину.
– Пригадую цей перехідний етап: тобі дають папери, кажуть: «Дякуємо за службу». Сідаєш у транспорт, який везе додому. Розумієш, що все, починається цивільне життя. Я пройшов цей етап зовсім один, а потім вступив у громадську організацію, – поділився особистим досвідом Андрій Ситник.
Коли поруч є люди, які тебе розуміють, щось підкажуть, дуже допомагає рухатись далі, переконаний він. І додає, це стосується й щойно відкритого ветеранського простору.
– Якщо все, про що сьогодні тут говорили, втілять у життя – буде велика підтримка для ветеранів. З часом я дійшов до того, що мої проблеми можна вирішити, не треба скатуватись у «депресуху». Тепер організовую розмови з хлопцями, виконую роль психолога. Проблеми у них схожі. Головне, вчасно знайти вихід.
На Черкащині працює 50 ветеранських просторів, повідомив голова Черкаської обласної військової адміністрації Ігор Табурець.
– Символічно, що зараз ми проводимо форум в одному з таких просторів. Він найбільший в області. Насамперед до повернення захисників та захисниць повинні бути готові фахівці. Це команда, яка працюватиме над вирішенням процесів, незрозумілих нашим ветеранам та ветеранкам. Ми навчили велику кількість соціальних працівників, кар'єрних радників, старост, лікарів особливостям роботи з ветеранами.
Незабаром держава планує збільшувати кількість ветеранських просторів, розповів заступник Міністра у справах ветеранів України Руслан Приходько.
– Ветерани – лідери нашої нації. Наше завдання, як держави, зробити все необхідне, щоб кожен ветеран та ветеранка мали всі умови, можливості для цього. Про це йдеться й в основі державної ветеранської політики.
На сьогодні в Україні діють понад 120 ветеранських просторів різного рівня й організаційно-правової форми: громадські об'єднання, комунальні установи, заклади обласного значення, перерахував Руслан Приходько.
– Законом про державний бюджет на 2025 рік у нас передбачені видатки на створення мережі просторів. Десь у січні повинні розпочати фінансування. Добре, коли громада має ресурси і можливості облаштувати такий, але ветеран приїжджає в ту громаду, в якій він проживає, – підсумував заступник Міністра у справах ветеранів України.
Серед складових, на важливості яких також наголосив Руслан Приходько:
Коли військовослужбовець знімає форму, він стає звичайною цивільною людиною, каже ветеранка, менеджер з регіонального розвитку ПрАТ МХП Валентина Ведровська.
– Коли військовослужбовець, ветеран, шукає роботу, або звертається за низкою послуг, він – ветеран. Коли прийшов на роботу – працівник, від якого вже вимагають якісь результати. Часто говорять про рівність прав чоловіків та жінок, певні умови для людей з інвалідністю... Зараз йдеться про ветеранів. У мене все зводиться до банальних речей: взаємоповага, взаєморозуміння, дозвіл іншій людині бути іншою.
Читайте також:
«Коли їздиш на фронт, розумієш, що ми в Черкащині живемо в раю», – свидівоцькі волонтери
Ветеранський простір розпочав свою роботу у Черкасах
Ветеранський простір відкрили в Калинополі
Медіа «Прочерк» розпочало проєкт підтримки ветеранів, які повертаються додому. Власне він так і називатиметься – «Повернення». Проєктом передбачено створення матеріалів на різну тематику, але об’єднаних однією темою – адаптація військових, повернення в мирне життя… «Повернення» – це проєкт, який передбачає інформування про програми реабілітації, адаптації та реінтеграції для українських ветеранів бойових дій та їх сімей.
Юлія Капуш
реклама