Андрій Крохмаль: «Нарікаючи на беззаконня, чи готові люди самі жити за законами?»

Депутата Черкаської обласної ради Андрія Крохмаля багато експертів ще задовго до виборчої кампанії вважали найбільш імовірним кандидатом у депутати Верховної Ради по 200-му виборчому округу. Утім, від влади тут балотувався і пройшов Антон Яценко, про якого тепер Андрій Аркадійович відгукується досить позитивно. Переконує: попри результати виборів на Черкащині, де за партійними списками більшу підтримку отримала опозиція, він свої політичні переконання не змінить і надалі залишатиметься в Партії регіонів.

Андрій Крохмаль розповідає губернатору Сергію Тулубу про свої успіхи у вирощуванні кукурудзи: 200 центнерів з гектара.

У районі пана Крохмаля знають і як успішного підприємця-аграрія, який уже багато років очолює фермерське господарство «Ладіс» на Монастирищині.

– Андрію Аркадійовичу, оскільки на парламентських виборах більше 60 відсотків черкащан підтримали опозиційні партії, для вас це не стало сигналом про те, що ви можете програти на виборах у органи місцевого самоврядування?

– Я прийшов в Партію регіонів у найважчі для неї часи. Пройшов роки «помаранчевої» опозиції, кримінальні справи, переслідування. Багато тоді людей поламали. Тодішні події мені нагадували 30-ті роки минулого століття, коли так звані представники радянської влади ганяли по селу «розкуркулюючи» трударів.

Спочатку на виборах ми набирали всього 6%. Потім 12 – 17%. На минулих виборах вже 27, 8%. Люди побачили, що ми займаємося не словоблуддям, а справами. Так, нам ще багато не вдалося. Але ми фактично лише 2 роки при владі. Ще є час. Думаю, нам буде з чим вийти до людей.

– Нині багато критики лунає на адресу губернатора Сергія Тулуба. На вашу думку, чи може він керувати областю, якщо його підтримують усього 18% черкащан?

– Але він працює всього два з половиною роки. З приходом Сергія Тулуба ситуація в області почала змінюватися на краще. Подивіться телевізор, почитайте газети. Він багато їздить, зустрічається з людьми, відкриває новобудови. Не бачити цього, значить бути нечесним.

Я неодноразово був свідком того як його спочатку вороже сприймали присутні в залі люди, а потім проводжали оплесками. Він вміє розмовляти і з простими людьми, і з авторитетними керівниками. Він не боїться людей. Мені доводилося спілкуватися з колишніми губернаторами. Були навіть такі, які за свою каденцію жодного разу не приїжджали в мій район. Сергій Тулуб – один з найкращих губернаторів.

Я бачив рейтинги, які друкувалися в засобах масової інформації, вважаю, що вони необ’єктивні. У журналістів є одна вада: вони здебільшого пишуть про погане. Але ж у нас є багато хорошого, багато розумних, талановитих, щирих людей. Про них пишіть, добро повинно перемагати зло.

Так, у Сергія Борисовича багато недругів. Але ще не народився такий керівник, який би всім догодив.

– Останні вибори називають одними з найбрудніших. Використання провладною партією адмінресурсу, шантаж, відкритий підкуп, залучення правоохоронних органів – це ще не повний перелік зловживань. Невже Партія регіонів так боїться втратити владу?

– Ви ставите важке запитання. Я сам собі не можу відповісти, чому за партійними списками люди підтримали наших політичних опонентів, а за мажоритарним принципом – майже всіх представників Партії регіонів. Навіть якщо й припустити підкуп виборців, то я не чув, щоб люди обурювалися, мовляв, не треба нам ваших 200 гривень. Ми будемо голосувати по совісті. Якщо людей купляли, значить вони цього хотіли. Чесну і порядну людину не купиш.

За цей рік як депутат обласної ради я витратив близько 8 мільйонів гривень на газифікацію сіл, ремонти шкіл, лікарень, дитсадків, закупівлю нового обладнання, допомогу дітям, сиротам, інвалідам, ветеранам війни та праці, різним громадським організаціям. За Партію регіонів в моєму районі проголосували 27, 8 відсотків. Що ж виходить? Тепер я допомагатиму лише 27, 8 відсотка жителів. Але хай і « Батьківщина» допомагає своїм 37-ми відсоткам, «Удар» своїм 17-ти і «Свобода» своїм 9-ти…  Тільки чомусь як гроші просити, то в Крохмаля, а як голосувати, то за опозицію…

Ось преса постійно зачіпає народного депутата Антона Яценка. Хто б там що про нього не казав, але коли він прийшов на наш округ, зразу почав вирішувати наболілі питання, за які ніхто роками не брався. У нашому місті одні із найвищих тарифів на комунальні послуги. Причина – котельня належить власникам, які живуть аж за Уралом. Ні копійки не вклавши в її модернізацію, вони щороку отримують 400 тисяч гривень за її оренду. Ви думаєте, легко було Антону Володимировичу домовлятися про продаж цієї котельні, щоб зменшити платежі?

Як депутат обласної ради А. Крохмаль частий гість в лікарнях. За свої кошти він закупив нове обладнання для міської лікарні.

Роками молодь бігала по різних кабінетах, намагаючись звернути увагу чиновників на те, що їм ніде зібратися, потанцювати, відпочити. Антон Яценко взявся за реконструкцію і ремонт міського молодіжного центру, двох плавальних басейнів. Побудував дитячі майданчики, купив у школи комп’ютери і так далі. Але жителі міста віддали свої голоси не йому.

Скажіть, чи буде тепер у Антона Володимировича бажання допомагати? Тепер із своїми проблемами вони хай біжать до того, за кого проголосували. Люди повинні нести відповідальність за свій вибір.

– То це значить, що людям ще довго не бачити покращень?

– От всі люблять розповідати про те, як людям погано живеться. Подивіться лише, скільки на вулицях дорогих автомобілів. Це так погано живеться.

У мене є знайомий директор школи, який постійно бідкається, що його вчитель – «Відмінник освіти України», вчитель вищої категорії – пропрацювавши в освіті 45 років, отримує пенсію всього 1100 гривень. Це майже врівень із тим, хто все життя проп’янствував. Сьогодні в Україні є 1млн 350 тисяч вчителів, але чомусь я не чув, щоб на своїх з’їздах, конференціях, семінарах, нарадах вони піднімали питання про низькі пенсії, зарплати, нестерпні умови праці, соціальну нерівність… Послухаєш їхні палкі промови, здається, що не життя, а суцільний «комунізм».

Те саме можна сказати про лікарів, культпрацівників, інші категорії. Це он в Європі люди об’єднуються в профспілки, беруть активну участь в суспільно-політичному житті країни, на законних підставах відстоюють свої права. Ми ж чекаємо, що хтось прийде і зробить…

Патріотичні громадські організації в зоні особливої уваги депутата Андрія Крохмаля

Постійно нарікаючи на беззаконня, чи готові самі люди жити за Законами? Так, вони хочуть порядку, але не для себе. Для інших. Порядок це тоді, коли заробляєш гроші і сплачуєш всі податки. Коли для вступу в інститут потрібно вчитися, а не платити гроші. Треба не порушувати встановлені закони, не нести хабарі вчителям, лікарям, міліціонерам, прокурорам, суддями, державним службовцям. Потрібно не ображати, не смітити. Люди вимагають чогось від Президента, губернатора. А від себе? От якби кожен з нас жив по совісті, то не було б продажних чиновників. Не порушуйте Правил дорожнього руху, і вам не доведеться платити «даішникам». Але, як казав Леонід Макарович Кравчук, маємо те, на що заслуговуємо.

І знаєте, давайте вже не будемо про погане. Давайте про хороше. Приїдьте до нас на Монастирищину, поспілкуйтеся з чудовими роботящими людьми, які мають гарні сім’ї і талановитих дітей. Багатий не той, у кого все є, а той, кому нічого не треба.

Розмову вів Віктор Незваний